Ухвала суду № 71523289, 11.01.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3245/17

Провадження № 2-а/456/30/2018

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

11 січня 2018 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Бучківської В. Л.

при секретарі Березіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию адміністративну справу за позовом Громадської організації «Стрийське міжрайонне товариство мисливців та рибалок «Явір» до ОСОБА_1 сільської ради Стрийського району Львівської області, Стрийського міжрайонного товариства мисливців і рибалок «Лісівник» про визнання нечинним рішення,-

в с т а н о в и в :

Громадська організація «Стрийське міжрайонне товариство мисливців та рибалок «Явір» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 сільської ради Стрийського району Львівської області, Стрийського міжрайонного товариства мисливців і рибалок «Лісівник» про визнання нечинним рішення ОСОБА_1 сільської ради Стрийського району Львівської області від 25 травня 2017 року про надання згоди про надання у користування Стрийському міжрайонному товариству мисливців і рибалок «Лісівник» мисливських угідь, які знаходяться на території ОСОБА_1 сільської ради Стрийського району Львівської області. В обгрунтування позову покликається на те, що мисливські угіддя передані Стрийському міжрайонному товариству мисливців і рибалок «Лісівник» на підставі договору про умови ведення мисливського господарства від 02.10.2015 р., укладеного між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Стрийським міжрайонним товариством мисливців і рибалок «Лісівник», який продовжує користування цими угіддями. Разом з тим, рішенням господарського суду м. Києва від 16.03.2017 р. у справі №910/513/17 за позовом першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області до Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, Стрийського міжрайонного товариства мисливців і рибалок «Лісівник» про визнання незаконним та скасування рішення, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 р. позов задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Львівської обласної ради від 15.09.2015 р. №1428 «Про строк користування мисливськими угіддями Стрийським міжрайонним товариством мисливців і рибалок «Лісівник» та визнано недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 02.10.2015 р. №38, укладеного між Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Стрийським міжрайонним товариством мисливців і рибалок «Лісівник». А відтак, відповідач ОСОБА_1 сільська рада Стрийського району Львівської області не мала правових підстав для передачі мисливських угідь в користування Стрийському міжрайонному товариству мисливців і рибалок «Лісівник». В обґрунтування порушення прав та законних інтересів на підставі ст.5 КАС України, позивач покликається на рішення ОСОБА_1 сільської ради Стрийського району Львівської області від 26.09.2017 р., яким погоджено надання у користування мисливських угідь Стрийському міжрайонному товариству мисливців та рибалок «Явір» на території ОСОБА_1 сільської ради Стрийського району Львівської області загальною площею 893 га.

В судовому засіданні представник відповідача - Стрийського міжрайонного товариства мисливців і рибалок «Лісівник» ОСОБА_2, покликаючись на правовий висновок Верховного Суду України у справі №21-2926а15 від 11.11.2015 р. та ухвалу Вищого адміністративного суду України у справі №545/2331/13а від 22.06.2017 р., просить суд закрити провадження у справі, та вважає, що спір належить вирішувати в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки в даному випадку виникає спір про право цивільне, який не належить до компетенції адміністративного суду.

Представник позивача - Громадської організації «Стрийське міжрайонне товариство мисливців та рибалок «Явір» ОСОБА_3 у вирішенні питання про закриття провадження у справі поклався на розсуд суду.

Представник позивача - Громадської організації «Стрийське міжрайонне товариство мисливців та рибалок «Явір» ОСОБА_4 у вирішенні питання про закриття провадження у справі поклався на розсуд суду.

Представник відповідача - ОСОБА_1 сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_5 у вирішенні питання про закриття провадження у справі поклався на розсуд суду.

Суд заслухавши думку осіб, що приймають участь у справі та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання представника відповідача - Стрийського міжрайонного товариства мисливців і рибалок «Лісівник» ОСОБА_2 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд враховує вимоги п.10 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу (зміни внесено Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ).

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим слід зазначити, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це, не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Як вбачається з правового висновку Верховного Суду України у справі №21-2926а15 від 11.11.2015 р. «суди дійшли помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно користування мисливськими угіддями та передачі відповідних прав щодо них, може бути розглянуто за правилами КАС. Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття суб’єктом владних повноважень рішення про передачу у користування мисливських угідь (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою у користування спірних мисливських угідь має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне».

У зв’язку з наведеним, суд приходить до висновку, що при наданні погодження відповідна сільська рада діяла як рівноправний суб’єкт таких відносин, а не при здійсненні владних управлінських функцій, а відтак, справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки в даному випадку виникає спір про право. Зазначені правовідносини між позивачем та відповідачами не є публічно-правовими, та не можуть бути предметом захисту у адміністративному судочинстві, лише виключно в цивільній юрисдикції може бути вирішений даний спір.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 1 ч. 1 ст.238, ст.ст.242, 243, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Провадження в адміністративній справі за позовом Громадської організації «Стрийське міжрайонне товариство мисливців та рибалок «Явір» до ОСОБА_1 сільської ради Стрийського району Львівської області, Стрийського міжрайонного товариства мисливців і рибалок «Лісівник» про визнання нечинним рішення - закрити.

Роз’яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з даними вимогами в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Головуючий-суддя ОСОБА_6