Ухвала суду № 71522617, 10.01.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/146/18

Провадження № 1-кс/461/176/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.2018 року суддя Галицького районного суду м.Львова Волоско І.Р., секретар Мисько С.М., за участю прокурора Сороківського М.П., адвоката Кириєвського О.Б., підозрюваного ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові заяву адвоката Кириєвського Олега Борисовича в інтересах ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Юрківа О.Р.,-

В С Т А Н О В И В:

адвокат Кириєвський О.Б., в інтересах ОСОБА_2, подав письмову заяву про відвід слідому судді Юрківу О.Р. в межах розгляду клопотання органу досудового розслідування про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12017140000000894 від 12.12.2017 року.

В обґрунтування заяви покликається на те, що у нього наявні сумніви щодо прийняття вказаним слідчим суддею законного та неупередженого судового рішення у розгляді даного клопотання. Вказує,зокрема, що слідчий суддя своїми діями та рішенням під час розгляду клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу - тримання під вартою не виключив сумнівів у його безсторонності, не дивлячись на їх формальне дотримання. Саме не надання відповіді на низку аргументів при розгляді питання про обрання запобіжного заходу, створило переконання про неможливість сторони захисту та підозрюваному «бути почутим». Із аналізу ухвал слідчого судді Юрківа О.Р. щодо розгляду клопотань про відсторонення від посади осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, кожне із таких клопотань було задоволено на користь органу досудового розслідування. Вважає, що слідчим суддею створено достатні підстави побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім, вважає, що обставини, які викладені у заяві про відвід унеможливлюють справедливий розгляд справи.

В судовому засіданні адвокат Кириєвський О.Б., та підозрюваний ОСОБА_2 вимоги заяви підтримали в повному обсязі, просять таку задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Сороківський М.П. проти вимог заяви про відвід слідчого судді заперечив з мотивів безпідставності.

Суд, розглянувши доводи учасників судового засідання, вважаю, що правових підстав для задоволення відводу немає.

Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ,яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстоннім судом, який встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні є інститут відводів \ самовідводів\ професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм,що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі у кримінальному провадженні за наявність обставин,що виключають таку участь.

Відповідно до ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Як випливає із аналізу норми ст.75 ч.1 п.4 КПК України, під «іншими обставинами», які викликають сумнів у неупередженості судді, мають розглядатися, зокрема, наступні: 1) суддя є двоюрідним чи троюрідним братом або сестрою, дядьком чи тіткою, племінником чи племін¬ницею чи іншим родичем, хрещеним батьком чи хрещеною матір'ю, хреще¬ником чи хрещеницею слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача або членів їх сімей; 2) у результатах судового розгляду зацікавлені родичі дружини чи чо¬ловіка судді; 3) суддя перебуває в дружніх або неприязних стосунках з кимось із учасників кримінального провадження; 4) суддя перебуває в матеріальній, службовій або іншій залежності від когось із учасників кримінального провадження; 5) суддя публічно, усно або письмово, у тому числі в засобах масової інформації, наперед висловив свою думку щодо винуватості обвинуваченого або з інших питань ще не закінченого відповідним судовим рішенням кримі¬нального провадження.

Розглянувши доводи адвоката Кириєвського О.Б. про відвід слідчого судді Юрківа О.Р., вважаю такі безпідставними, оскільки не встановлено обставин, визначених ст.75 КПК України, які би виключали участь слідчого судді Юрківа О.Р. у розгляді клопотання про відсторонення ОСОБА_2 від посади в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12017140000000894 від 12.12.2017 року. Обставини, на які покликається сторона захисту не є доказами упередженості чи певної зацікавленості слідчого судді у наслідках розгляду клопотання.

Покликання адвоката Кириєвського О.Б. на упередженість слідчого судді при вирішенні питання відсторонення підозрюваного ОСОБА_2 від посади, є необґрунтованим та ставить під сумнів принципи кримінального процесу.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Сам лише факт задоволення слідчим суддею клопотань органу дізнання про відсторонення підозрюваних від посад, що на думку сторони захисту виключають участь слідчого судді Юрківим О.Р. у розгляді будь-якого роди питань на досудовому розслідуванні, не є правовою підставою для задоволення відводу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no.255,і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуга проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, стосовно субєктивного критерію, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43). Таких переконливих доказів під час розгляду заяви про самовідвід суду надано не було.

Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelliand Santangelov. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Аналізуючи мотиви заяви про відвід, вважаю, що такі з точки зору норм матеріального та процесуального права, не кореспондуються із змістом ст.75 КПК України, щодо обставин, які виключають участь слідчого судді у розгляді клопотання про відсторонення підозрюваного від посади.

При розгляді заяви про відвід, суддя не вправі давати оцінку діям слідчого судді Юрківа О.Р., зокрема, щодо прийнятих ним судових рішень в конкретній категорії справ , тим паче, робити на їх підставі та на підставі неспроможних і недостатньо обґрунтованих аргументів захисту висновок про упередженість судді та наявність ризику для підозрюваного «не бути почутим».

Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 82, 376 КПК України, суддя ,-

У Х В А Л И В:

у задоволенні заяви адвоката Кириєвського Олега Борисовича в інтересах ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Юрківа О.Р. - відмовити за безпідставністю.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя І.Р.Волоско.