Ухвала суду № 71520017, 09.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

09.01.2018 Київ К/9901/5510/17 806/866/17 Суддя Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді Гриців М.І. під час розгляду касаційної скарги Головного управління Держгоекадастру у Житомирській області (далі - Держгеокадастр) на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Житомирське АТП 0661» до Держгеокадастру про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

суд першої інстанції за наслідками розгляду справи постановив рішення про задоволення позову. Суд апеляційної інстанції це рішення залишив без змін.

Держгеокадастр не погодилося із цими рішеннями суду і подало 31 жовтня 2017 року касаційну скаргу про їх скасування. До касаційної скарги не було додано заяви про поновлення строків на касаційне оскарження судових рішень та документа про сплату судового збору.

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз Л.Л. ухвалою від 09 листопада 2017 року касаційну скарга управління Держгеокадастру залишив без руху і надав строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 26 грудня 2017 року касаційну скаргу Держгеокадастру передано судді Гриціву М.І.

Згідно з підпунктом 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС у редакції Закону № 2147-VІІІ; Закон № 2147-VІІІ відповідно), заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

01 грудня 2017 року Держгеокадастр надіслало клопотання, в якому її автор послався на подання касаційної скарги з дотримання строків, проте до доданих раніше матеріалів не надав доказів на підтвердження заявленої позиції.

Зі змісту скарги та додатків до неї випливає, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу 02 жовтня 2017 року. Касаційна скарга була виготовлена і підписана представником Держгеокадастру 31 жовтня 2017 року, тобто після спливу двадцятого дня строку касаційного оскарження. Коли фактично була отримана ухвала суду апеляційної інстанції - того самого дня, на наступний день чи якогось іншого дня, із наданих матеріалів встановити не можливо. На виконання ухвали судді від 09 листопада 2017 року скаржник надав інформацію про час отримання копії оскарженого рішення, з дати якої можна визначити, що касаційна скарга подана з дотриманням встановлених законом строків.

Водночас скаржник не сплатив судового збору, про що було зазначено вище в ухвалі від 09 листопада 2017 року. Натомість подав клопотання з проханням відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення у справі. Підставами для цього називає відсутність коштів для сплати судового збору.

Зміст наведених обставин, їх фактична та правова природа не дають підстав визнати їх поважними причинами для задоволення клопотання.

Отож, оскільки всі вимоги ухвали судді від 09 листопада 2017 року вповні не були виконані, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

З огляду на викладене, керуючись підпунктом 12 пункту 1 Перехідних положень, статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді,

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління Держгоекадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Держгоекадастру у Житомирській області у справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Житомирське АТП 0661» до Головного управління Держгоекадастру у Житомирській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Гриців