Ухвала суду № 71519994, 09.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

09.01.2018 Київ К/9901/5134/17 818/1397/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 у справі №818/1397/16 за позовом Орендного підприємства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діалектриків» до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Орендне підприємство «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діалектриків» звернулося до адміністративного суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 30.11.2016 позовні вимоги задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.06.2017 (повний текст складено 23.06.2017) залишив постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 без змін.

Шосткинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області 18.10.2017 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017.

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М. під час перевірки касаційної скарги на відповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) встановила, що така касаційна скарга подана з порушенням вимог частини п'ятої цієї статті (до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору). Крім того, з'ясовано, що касаційна скарга подана з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент подання касаційної скарги) строку без поважних підстав такого пропуску. Інших недоліків в оформленні касаційної скарги не виявлено.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Шипуліної Т.М. від 25.10.2017 зазначена касаційна скарга була залишена без руху з вищезазначених підстав з наданням скаржнику строку для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.10.2017 була отримана відповідачем 03.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102920750645.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справ суддею-доповідачем для розгляду цієї справи у Вищому адміністративному суді України визначено суддю Маринчак Н.Є.

На виконання вимог ухвали від 25.10.2017 відповідачем надіслано документи про сплату судового збору - платіжні доручення від 09.11.2017 №673 та від 07.12.2017 №754, а також клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

За результатами автоматизованого розподілу справ суддею-доповідачем для розгляду цієї справи у Касаційному адміністративному суді визначено суддю Шипуліну Т.М.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При розгляді клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, суд виходить з такого.

Як вбачається з оскарженої ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 вказане судове рішення набрало законної сили з моменту проголошення, повний текст складено 23.06.2017.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Таким чином, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку був день із датою 13.07.2017.

Судом з'ясовано, що скаржником вперше подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у справі №818/1397/16 в межах встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку (К/800/24400/17).

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А. від 20.07.2017 вказану касаційну скаргу було залишено без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору) та надано строк для усунення вказаних недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А. від 11.09.2017 Шосткинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Сумській області повернуто касаційну скаргу з підстав, визначених пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України - відповідач не усунув недоліки касаційної скарги.

Шосткинська об'єднана державна податкова інспекца Головного управління ДФС у Сумській області вдруге 18.10.2017 подала касаційну скаргу у справі №818/1397/16 з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги податковий орган посилається на те, що відсутність бюджетних асигнувань з державного бюджету об'єктивно виключила можливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги.

Наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, чинній на дату вчинення судом процесуальної дії) кореспондують положенням статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на дату звернення до суду з касаційною скаргою).

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк та у визначеному порядку.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду касаційної інстанції) покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, яка є чинною на дату розгляду судом клопотання про поновлення строку касаційного оскарження) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Податковим органом не було надано суду таких доказів щодо вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №818/1397/16 фінансування з Державного бюджету України з початку перебігу строку касаційного оскарження судового рішення.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 332, статтею 333, підпунктом 12 пункту першого Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Шосткинській об'єднаній державнійї податковій інспекції Головного управління ДФС у Сумській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 у справі № 818/1397/16 за позовом Орендного підприємства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та фольгованих діалектриків» до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Судді Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк