Ухвала суду № 71519758, 09.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

09.01.2018 м. Київ К/9901/5631/17 № 404/4987/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Стародуба О.П.,

суддів - Гриціва М.І., Кравчука В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.10.2017р., постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.10.2017р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

27.12.2017р. до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, подано зазначену касаційну скаргу.

Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.10.2017р. суд виходить із такого.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у чинній редакції заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За приписами частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини 5статті 214 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.

Аналогічні правила закріплені у чинній редакції КАС України.

Так, відповідно до частини 1 статті 328 КАС України (в редакції з 15.12.2017р.) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

В свою чергу, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частина 1 статті 333 чинної редакції КАС України).

Враховуючи, що ухвала Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.10.2017р. не була предметом апеляційного перегляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження в частині оскарження цього судового рішення і необхідність відмови у його відкритті.

Касаційна скарга в частині оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.10.2017р. та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017р. не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у касаційній скарзі невірно зазначено найменування суду касаційної інстанції, а також не зазначена дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 14 Перехідних положень КАС України у чинній редакції судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Скаржником строк на касаційне оскарження пропущено, оскільки рішення апеляційного суду постановлено 22.11.2017р., а касаційну скаргу подано лише 27.12.2017р.

Підстави вказані у заяві про поновлення строку є неповажними, оскільки не стосуються процесуальних строків касаційного оскарження судових рішень.

Відповідно до правил частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Аналогічні положення закріплені в частині 3 статті 332 чинної редакції КАС України.

За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає повторному залишенню без руху з встановленням скаржнику строку для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.

Крім того, в порушення вимог статті 330 КАС України, до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору у розмірі ставки цього збору, передбаченої Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З касаційної скарги вбачається, що позивач є фізичною особою, звернувся до суду у 2017 році та заявив одну позовну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даній справі становить 1280 грн (1600 грн х 0,4) х 200 %.

Водночас скаржником до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 750,00 грн., що не відповідає розміру, встановленому законом.

Враховуючи, що судовий збір сплачено у меншому розмірі, ніж передбачено нормами Закону України «Про судовий збір», скаржнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 530,00 грн.

Сплату судового збору слід здійснювати за реквізитами: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31213207700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030102, призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Верховний Суд.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 333 КАС України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.10.2017р.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.10.2017р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017р. залишити без руху.

Встановити скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Невиконання ухвали у встановлений строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.П. Стародуб

Судді М.І. Гриців

В.М. Кравчук