Ухвала суду № 71518947, 11.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

У х в а л а

11 січня 2018 року

м. Київ

справа № 493/1874/16-ц

провадження № 61-4 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 04 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро технічної інвентаризації» та його оцінювача ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива експерт» та його оцінювача ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга експерт» та його оцінювача ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів підряду,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_115 грудня 2017 року звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із вказаною вище касаційною скаргою.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 14 розділу XIIIПерехідних положень ЦПК України, судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 04 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2017 року подана після закінчення двадцятиденного строку, установленого частиною 1 статті 325 ЦПК України 2004 року.

Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що повний текст оскаржуваних судових рішень отримав 28 листопада 2017 року.

Наведені в клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки заявник не підтвердив їх належними доказами.

Крім того, заявник не зазначив, що перешкоджало йому звернутися до суду із касаційною скаргою у передбачений законом строк з урахуванням того, що апеляційну скаргу було подано саме ОСОБА_1, представник заявника 24 жовтня 2017 року брав участь у судовому засідання суду апеляційної інстанції.

Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною третьою статті 393 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення пункту 1 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі невірно зазначено найменування суду, до якого подається скарга.

За таких обставин, відповідно до вимог частини четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати касаційну скаргу (у новій редакції), копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Разом з тим, у переліку додатків до касаційної скарги пунктом п'ятим зазначено «докази сплати судового збору», проте заявником не долучено їх до касаційної скарги, що підтверджується актом, складеним службовими особами Верховного Суду, під час розкриття поштового конверта.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з даним позовом).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

При пред'явленні позову ОСОБА_1 заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.

Враховуючи, що позов немайнового характеру, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 2 204 грн 80 коп. (551 грн 20 коп. * 200% * 2 вимоги).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, ККДБ: 22030102.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Балтського районного суду Одеської області від 04 травня 2017 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2017 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 04 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2017 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 12 лютого 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь