Постанова № 71514219, 11.01.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 489/4560/17 11.01.2018 11.01.2018 11.01.2018

Номер провадження: 33/784/13/18

.

П О С Т А Н О В А

І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И

11 січня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Куценко О.В.

за участю секретаря Чоботаренко Т.І.

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Пугаченка С.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2017 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого директором ТОВ "ТК "БАЗІС", р.н. НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

- якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 170 гривень. Стягнуто в дохід держави судовий збір 320 гривень.

встановив:

Згідно постанови суду та протоколу про адміністративне правопорушення № 154 від 20 вересня 2017 року, 20.09.2017 року встановлено, з 01.01.2014 по 30.06.2017 за адресою: м. Миколаїв, вул. Електронна, 81/24, ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку: на порушення п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2, п.п. 138.3.1, п. 138.3.2 п. 138.3, п. 138.4 ст. 138, п.п. 138.10.2, п.п. 138.10.3, п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.1, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого:

- занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 489703 грн., в тому числі за звітними періодами: за 2014 рік на суму 256107 грн., за 2015 рік на суму 23523 грн., за 2016 рік на суму 210073 грн., занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток (завищено збитки): за півріччя 2017 року на суму 501535 грн. (у т.ч. за 1 квартал 2017 року на суму 501535 грн. (у т.ч. за 1 квартал 2017 року на суму 246098 грн., за 2 квартал 2017 року на суму 255437 грн.);

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 496988 грн., в т.ч. за звітними періодами: серпень 2014 року 14822 грн., вересень 2014 року 28528 грн., жовтень 2014 року 25263 грн., листопад 2014 року 12917 грн., грудень 2014 року 22252 грн., січень 2015 року 8257 грн., лютий 2015 року 20074 грн., березень 2015 року 30813 грн., квітень 2015 року 8657 грн., травень 2015 року 20797 грн., червень 2015 року 11032 грн., липень 2015 року 101948 грн., серпень 2015 року 27825 грн., грудень 2015 року 163803 грн.;

- завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за червень 2017 року на суму 16508 грн.;

- заниження суми податку з доходу нерезидента за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 всього в сумі 1782,00 грн., в тому числі: за 2016 в сумі 557,00 грн., за І квартал 2017 року в сумі 1205,00 грн. (По акту перевірки від 20.09.2017 № 1257/14-29-14-02/36433483.

Постановою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2017 року ОСОБА_1 визнано винним в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 320,00 грн..

Не погодившись із зазначеним рішенням суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду зі скаргою в якій просить постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.11.2017 року скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Разом з апеляційною скаргою подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, зазначивши, що 11 грудня 2017 року на сходових клітинах під'їзду свого будинку ним було знайдено конверт, відправлений Ленінським районним судом м. Миколаєва та зі штемпелю поштового відділення вбачається, що лист відправлений простою кореспонденцією 28 листопада 2017 року. У конверті знаходилась постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2017 року із супровідним листом.

Зазначає, що таким чином він дізнався, що 21 листопада 2017 року Ленінський районний суд м. Миколаєва, розглянувши матеріали, які надійшли з ГУ ДФС у Миколаївській області про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, постановив визнати його винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень в дохід держави.

Крім того, стверджує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення він присутній не був, копію протоколу не отримував, тому не міг передбачати, що буде розглядатися справа про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Апелянт зазначає, що повістку про виклик до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення він не отримував.

Вважає, що в нього об'єктивно не було змоги прибути в судове засідання, в зв'язку із чим він був повністю позбавлений своїх прав, передбачених ст. 268 КУпАП, зокрема, щодо надання пояснень, доказів, а також не мав можливості скористатися юридичною допомогою адвоката.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Пугаченка С.Ю. на підтримку клопотання, перевіривши доводи викладені у клопотанні, вивчивши матеріали справи приходжу до висновку, що строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Згідно положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як встановлено із матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні Ленінського районного суду м. Миколаєва 21.11.2017 року під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення складеного стосовно нього та при постановленні рішення судом першої інстанції.. Судом першої інстанції на адресу ОСОБА_1 направлялась повістка про виклик останнього в судове засідання на 21.11.2017 року, однак в матеріалах справи не міститься будь-яких даних про вручення ОСОБА_1 повістки суду.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 була надіслана копія постанови від 21.11.2017 року, та на підтвердження цього факту в справі міститься лише копія супровідного листа, але немає зворотнього повідомлення про отримання ОСОБА_1 копії постанови.

Таким чином, ОСОБА_1 не було відомо про розгляд стосовно нього провадження про адміністративне правопорушення та своєчасно не було повідомлено про прийняте судом стосовно нього рішення, а тому він не міг в передбачений законом строк його оскаржити.

За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції апелянтом був пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2017 року, постановленої стовно ОСОБА_1

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Куценко О.В.