Рішення № 71513890, 11.01.2018, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1568/17

пров. №2-а/478/6/2018

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2018 року. Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді - Томашевського О.О.,

при секретарі - Фалій В.В.,

з участю

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Дмитренка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання провести перерахунок пенсії після її призначення за постановою суду, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з адміністративним позовом, в якому зазначив, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 року йому, як учаснику наслідків аварії на ЧАЕС, було знижено пенсійний вік на 10 років та зобов'язано Баштанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області призначити пенсію відповідно до положень ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим, просив суд:

- визнати неправомірними діями відповідача - Баштанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області у відмові на письмове звернення позивача від 19.09.2017 року про перерахунок призначеної пенсії за постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 року;

- зобов'язати відповідача - Баштанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області здійснити перерахунок призначеної позивачеві пенсії за постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 року відповідно до вимог ст. ст. 39,40,55,57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та змістом ст. ст. 6 та 7 постанови КМ України від 23.11.2011 року № 1210.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тими обставинами, що він перебував на ЧАЕС, як військовозобов'язаний, призваний на збори, що є підставою для отримання ним пенсії в трьохкратному розмірі.

Також позивач посилаючись на ст.57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначив, що йому належить до виплати пенсія не менше п'ятикратного розміру середньомісячної заробітної плати.

Крім того, посилаючись на п.6 та 7 постанови КМ України від 23.11.2011 року № 1210 позивач вказує, що до призначеної йому пенсії повинна бути включена (додана) премія передбачена п.п. 3 п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 р. № 207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища.

Враховуючи наведене, а також ту обставину, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав до суду заперечення, де просив відмовити позивачу в позові та зазначив, що на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 року, позивачу з 12.03.2016 року було призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу було призначено мінімальну пенсію за віком із врахуванням трудового стажу (заробітної плати) за період з 01.07.2000 року по 31.10.2008 рік включно.

Також відповідач зазначив, що позивачем не надавались відповідачу документів, які підтверджували б отримання ним заробітної плати в період роботи до 01.07.2000 р., для обчислення йому пенсії, а також, які підтверджують отримання ним премії в розмірі 400 крб. в період роботи в Чорнобильській зоні.

В судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

В ході судового розгляду даної справи, за усним клопотанням представника позивача двічі оголошувалась перерва для надання можливості представнику позивача надати суду додаткові докази на підтвердження своїх вимог, зокрема, щодо перебування позивача на військових зборах під час ліквідації наслідків ЧАЕС, в результаті чого, із наданих в судовому засіданні усних пояснень представника позивача, судом було встановлено, що позивач не перебував на військових зборах, під час своєї участі в ліквідації наслідків ЧАЕС.

Заслухавши пояснення представника позивача, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши копію матеріалів пенсійної справи та матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 року, було постановлено визнати неправомірними діями Баштанського об'єднаного управління ПФУ Миколаївської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку та зобов'язано призначити ОСОБА_3 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до положень ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту звернення за призначенням пенсії, з 01.03.2016 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2017 року було виправлено помилку у вказаному рішенні, в частині зниження пенсійного віку позивачу на 8 років.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року було виправлено помилку у вказаному рішенні, в частині дати, з якої Баштанське об'єднане УПФУ Миколаївської області повинно призначити пенсію, а саме: з 12.03.2016 року.

Розпорядженням відповідача від 18.09.2017 року № 115550, позивачу було призначено пенсію за віком з 12.03.2016 року, розмір якої склав 1142,32 грн., в тому числі: 623,79 грн. - основний розмір пенсії за віком, визначений залежно від стажу та заробітної плати; 347,71 грн. - доплата до прожиткового мінімуму в пропорційному розмірі; 170,82 грн. додаткова пенсія, відповідно до постанови КМ України від 23.11.2011 року № 1210.

19 вересня 2017 року позивач звернувся на адресу відповідача із заявою, в якій посилаючись на невідповідність призначеної пенсії вимогам ст. 49-51,57,59,60 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» просив здійснити перерахунок йому розміру пенсії, до п'ятикратного розміру середньомісячної заробітної плати.

04 жовтня 2017 року, відповідач надав відповідь позивачу, якою повідомив позивача, що пенсія йому призначена згідно норм чинного законодавства за наданими позивачем документами.

Суд встановивши наведені обставини, зазначає, що згідно зі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Умови призначення, розміри пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком визначаються ст.ст.24-28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, згідно зі ст.27 даного Закону, розмір пенсії дорівнює заробітній платі (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія за вирахуванням коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи, визначеного відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.28 вказаного Закону, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ст.40 Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Як вбачається з пенсійної справи (розпорядження від 18.09.2017 року № 115550), для обчислення пенсії позивачу було враховано страховий стаж за період з 01.07.2000 року по 31.10.2008 рік включно.

Не зважаючи на той факт, що судом двічі оголошувалась перерва в судовому засіданні з метою забезпечити можливість представнику позивача надати додаткові документи, будь - яких доказів, зокрема, на підтвердження іншого страхового стажу суду надано не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відповідність нарахованої позивачу пенсії за віком, вимогам ст.ст.24-28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналіз правових норм, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог, суд оцінює наступним чином.

Так, ст.ст.39, 40, 55, 57 Закону України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не визначають розмір пенсії за віком у п'ятикратному розмірі середньомісячної заробітної плати. Зокрема, ст. ст. 39-40 вказаного Закону визначають особливості регулювання праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення в частині встановлення доплат таким громадянам та оплати праці військовослужбовцям, військовозобов'язаним та вільнонайманим.

В свою чергу ст.55 Закону визначає умови надання пенсій за віком, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення із зменшенням їм пенсійного віку, в той час, як ст.57 Закону визначає пільги по обчисленню середньомісячного заробітку осіб та визначає, право особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, на отримання за їх бажанням пенсії по інвалідності, яка обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, суд не вбачає можливості застосування наведених правових норм, оскільки норми наведених статей вказаного Закону не визначають розміру пенсії за віком, а ст. 57 Закону визначає лише можливість здійснення обчислень пенсій з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір якої був встановлений на час перебування в зоні відчуження.

Щодо посилання позивача на п. 6 та 7 постанови КМ України від 23.11.2011 року № 1210, то суд вважає їх безпідставними, оскільки позивачем не було надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що ним отримувалась премія в період роботи в Чорнобильській зоні, а так само й призов на військові збори.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

З огляду на ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Враховуючи ту обставину, що сторонами не надано суду розрахунку або розміру витрат при розгляді справи, а також відсутність заяв сторін щодо їх надання після ухвалення судового рішення, суд вважає, що такі витрати слід віднести на їх рахунок.

Керуючись, ст.ст.2, 94, 132, 139, 161, 240 - 246, 250 КАС України суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (місце знаходження: 56101, Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Ювілейна, 84, ЄДРПОУ 41249224) про визнання неправомірними діями відповідача - Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області у відмові на письмове звернення позивача від 19.09.2017 року про перерахунок призначеної пенсії за постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 року - відмовити.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (місце знаходження: 56101, Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Ювілейна, 84, ЄДРПОУ 41249224) про зобов'язання відповідача - Баштанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області здійснити перерахунок призначеної пенсії за постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 року відповідно до вимог ст. ст. 39,40,55,57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та змістом ст. ст. 6 та 7 постанови КМ України від 23.11.2011 року № 1210 - відмовити.

Судові витрати, у зв'язку із розглядом справи віднести на рахунок сторін.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано суддею: 11.01.2018 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський