Вирок № 71513427, 11.01.2018, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 1-кп/470/32/18

Справа № 485/1716/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю начальника Снігурівського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області Верцюха В.В., представника потерпілого - ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника Бусахіної Т.В., представника цивільного відповідача ПАТ «ПРОСТО-страхування» ОСОБА_5, секретаря Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 червня 2017 року за № 12017150310000327, за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, військовозобов'язаного, працюючого кочегаром в дошкільному навчальному закладі, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2017 року о 03 годині ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки Volkswagen Transporter 5, реєстраційний № НОМЕР_1, рухаючись по прямій насипній автодорозі О151906 Новопетрівка - Калинівка - Першотравневе - Гуляй Городок в напрямку с. Калинівка Снігурівського району Миколаївської області, на смузі свого руху помітив яму, яку вирішив об'їхати, та в порушення п.п.12.1.,12.3 Правил дорожнього руху виконуючи маневр, перед зміною напрямку руху не переконався в тому, що він буде безпечним, при виборі швидкості руху транспортного засобу не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, які мали місце на вказаній ділянці шляху, щоб мати змогу безпечно керувати ним, тобто не обрав швидкість, яка б забезпечувала постійну можливість контролювати рух автомобіля та застосовувати необхідні прийоми керування, при виявленні перешкоди у вигляді ями, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, хоча мав таку можливість, допустив виїзд за межі проїзної частини праворуч відносно напрямку руху, внаслідок чого відбулося зіткнення передньою лівою, центральною правою і задньою правою частиною автомобіля з ґрунтовим насипом, який знаходився на узбіччі та пасажиру автомобіля ОСОБА_7 спричинено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді переломо-вивиху 4-5 шийних хребців з пошкодженням спинного мозку, яке ускладнилося розвитком тетраплегії (параліч рук та ніг).

В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнав повністю, пояснив, що ввечері 06 червня 2017 року до нього додому прийшли ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_7, з якими він почав вживати алкогольні напої. Близько 02 години ночі вони вирішили поїхати на його автомобілі в сусіднє село для вияснення стосунків з місцевими мешканцями, які нібито приїздили до його дружини, в час коли він був на заробітках. По дорозі на їх шляху трапилася яма та він, не впоравшись із керуванням, з'їхав із проїзної частини та зіткнувся за насипом на узбіччі. Прийшовши до тями побачив потерпілого, який лежав на задньому сидінні автомобіля та вибивши вікно, виніс його на вулицю. Згодом ОСОБА_8 залишився з ОСОБА_7, а він побіг в село, щоб викликати швидку. Дорогою до нього зателефонувала дружина потерпілого, якій він розповів про вчинене. Через деякий час приїхала швидка та забрала потерпілого до лікарні. В період лікування потерпілого приймав участь у витратах на його лікування. Цивільний позов прокурора про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого визнав повністю, цивільний позов потерпілого в частині відшкодування витрат на його лікування визнав частково, однак заперечував стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди, довічного утримання потерпілого та сплату витрат на утримання доглядальниці, в зв'язку з відсутністю таких коштів. У вчиненому розкаявся.

Не дивлячись на визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні злочину підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, з рапортів начальника СРПП № 1 та помічника чергового, адресованих на ім'я начальника Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області від 07 червня 2017 року вбачається, що до Снігурівського відділу поліції надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду з потерпілим ОСОБА_7, яка трапилася вночі на автодорозі між селами Новопетрівка та Калинівка Снігурівського району за участю автомобіля Фольксваген, реєстраційний № НОМЕР_1 (а.п.94,95).

Згідно даних протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з план-схемою та фототаблицею від 07 червня 2017 року, на автодорозі О151906 Новопетрівка - Калинівка - Першотравневе - Гуляй Городок було виявлено автомобіль марки Volkswagen Transporter, реєстраційний № НОМЕР_1, з пошкодженнями передньої лівої частини, вибитим вікном правих бокових дверцят та слідами бурого кольору в салоні (а.п.101-116).

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 показав, що ввечері 06 червня 2017 року разом ОСОБА_7 прийшли до обвинуваченого, де згодом почали вживати алкогольні напої. Пізно вночі, після розмови з потерпілим, ОСОБА_3 вирішив їхати на своєму автомобілі в с. Калинівка для вияснення відносин з мешканцями села, а вони з ОСОБА_7 вирішили поїхати з ним. Дорогою з ними трапилася дорожньо-транспортна пригода та коли він прийшов до тями, побачив потерпілого в нерухомому стані, якого виносив з машини обвинувачений.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що є дружиною потерпілого та 07 червня 2017 року близько 3 години прокинулася та виявила відсутність вдома чоловіка. Зателефонувавши до нього від обвинуваченого дізналася про дорожньо-транспортну пригоду та разом з сестрою чоловіка поїхала на місце пригоди, де побачила його зі слідами крові на обличчі. Потерпілий тривалий час перебував на лікуванні в лікарні м. Миколаєва та на даний час є інвалідом 1 групи, не рухається та потребує сторонньої допомоги. На лікування чоловіка їх сім'я витратила значні кошти, частину з яких надавав обвинувачений.

Покази вказаного свідка повністю узгоджуються з показами свідка ОСОБА_10, яка є сестрою потерпілого, та надала в судовому засіданні покази, які є аналогічними по суті.

Згідно висновків експерта Снігурівського МРВ СМЕ № 106 та № 107 від 21 червня 2017 року у ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження у вигляді рани в області правої брови, садно на лівому плечі та садна на колінах, а у ОСОБА_8 - синці на шиї, садна на обличчі, лівому плечі, ліктях та лівому коліні. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких та могли утворитися в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.п.126,128).

Відповідно до висновку експерта Миколаївського обласного бюро СМЕ Миколаївської облради № 175 від 20 жовтня 2017 року у потерпілого ОСОБА_7 малися тілесні ушкодження у вигляді переломо-вивиху 4-5 шийних хребців з пошкодженням спинного мозку, який ускладнився розвитком тетраплегії (параліч рук та ніг), що по кінцевому результату та наслідках відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, а також саден на правій вушній раковині та носі, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися від дії твердих частин салону автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді (а.п.130-132).

За даними висновку експерта Миколаївського НДЕКЦ МВС України № 447 від 05 вересня 2017 року з фототаблицею, на момент ДТП ходова частина, рульове керування, робоча гальмівна система і права фара головного світла автомобіля Volkswagen Transporter 5, реєстраційний № НОМЕР_1, знаходилися в працездатному стані (а.п.137-145).

З висновку експерта Миколаївського НДЕКЦ МВС України № 813 від 17 жовтня 2017 року слідує, що в дорожній ситуації, яка склалася, дії ОСОБА_3, як водія автомобіля, не відповідали технічним вимогам п.12.1 та 12.3. Правил дорожнього руху України та у вказаній дорожній ситуації обвинувачений мав технічну можливість запобігти виникненню дорожньо-транспортної пригоди (а.п.164-168).

Під час проведення слідчого експерименту 06 вересня 2017 року обвинувачений ОСОБА_3 на місці показав, за яких обставин була вчинена дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої потерпілому ОСОБА_7 було спричинено тяжких тілесних ушкоджень (а.п.155-158).

За такого, вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд знаходить доведеною.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яке керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий (а.п.185), за місцем проживання характеризується виключно позитивно (а.п.182), одружений (а.п.177), має на утриманні двох малолітніх дітей (а.п.180-181), офіційно працює, частково та добровільно відшкодував потерпілому витрати на лікування, про що свідчать розписки рідних потерпілого (а.п.190-192), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п.187).

За даними досудової доповіді, наданої Снігурівським районним відділом уповноваженого органу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства оцінюється як низький, а його виправлення можливе без ізоляції від суспільства (а.п.199-200).

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність злочину, що відноситься до необережного тяжкого злочину, обставини його вчинення та дані про особу обвинуваченого.

Обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченого, судом встановлено щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, судом встановлено вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

На підставі зазначеного, з урахуванням наведених даних про особу обвинуваченого та обставин, які пом'якшують покарання, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах ближче до мінімальних санкції частини статті обвинувачення, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами та застосуванням ст.75 КК України до основного покарання, як того просив в судовому засіданні прокурор, оскільки воно буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Міської лікарні швидкої медичної допомоги про стягнення із ОСОБА_3 витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_7, в розмірі 58224,18 грн., суд задовольняє в повному обсязі, на підставі ст.1206 ЦК України та в зв'язку з визнанням його обвинуваченим.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого майнової та моральної шкоди, визначеної потерпілим в уточненому цивільному позові, з урахуванням мирової угоди, укладеної між ПАТ «ПРОСТО-страхування» та потерпілим про сплату останньому на відшкодування майнової шкоди 120 000,00 грн., суд доходить наступного.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно ч.2 ст.1195 зазначеного Кодексу фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, зокрема щодо стороннього догляду. За вимогами ч.2 даної статті розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Частини 1 та 3 ст.1202 вказаного Кодексу визначають, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, здійснюється щомісячними платежами, а стягнення додаткових витрат, передбачених ч.1 ст.1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи.

Згідно довідки міжрайонної медико-соціальної експертної комісії № 3 від 22 вересня 2017 року, потерпілому ОСОБА_7 встановлена перша А група інвалідності та він визнаний непрацездатним на період активної реабілітації і потребує стороннього догляду. Дата чергового перегляду - вересень 2019 року (а.п.46).

За такого, позовні вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 майнової шкоди на придбання ліків, в розмірі 46105,00 грн. підлягають частковому задоволенню, в розмірі 45889,02 грн., виходячи з наступного розрахунку: 208904,69 грн. витрати на ліки - 120000,00 грн. відшкодування шкоди страховою компанією - 15500,00 грн. добровільно відшкодовано обвинуваченим згідно розписок - 27515,67 грн. (1050 доларів США) добровільно відшкодовано обвинуваченим 08 червня 2017 року згідно розписки за офіційним курсом НБУ 26,2054 за 1 долар (а.п.49-78,190-192,217).

Вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченого середнього заробітку на період втрати працездатності судом також задовольняються частково, а саме з 22 вересня 2017 року по 31 грудня 2017 року, в розмірі 10529,07 грн., виходячи з мінімальної заробітної плати 3200 грн., а з 01 січня 2018 року до 22 вересня 2019 року (за вимогами потерпілого), щомісячно по 3723,00 грн., виходячи з наступного розрахунку: з 22 вересня по 22 грудня 2017 року = 3 місяці (що становить 9600 грн.) + 9 днів до 31 грудня 2017 року по 103,23 грн. за 1 день (що становить 929,07 грн.).

Вимоги потерпілого на сторонній догляд також підлягають частковому задоволенню, а саме з 22 вересня 2017 року по 31 грудня 2017 року, в розмірі 10529,07 грн., виходячи з мінімальної заробітної плати 3200 грн., а з 01 січня 2018 року до 22 вересня 2019 року (за вимогами потерпілого), щомісячно по 3723,00 грн., виходячи з наступного розрахунку: з 22 вересня по 22 грудня 2017 року = 3 місяці (що становить 9600 грн.) + 9 днів до 31 грудня 2017 року по 103,23 грн. за 1 день (що становить 929,07 грн.).

Вимоги потерпілого про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди, на думку суду підлягають частковому задоволенню виходячи наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1167 та ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується особою, яка її завдала одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Розмір відшкодування моральної шкоди, як роз'яснено в пунктах 9 та 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача. При заподіянні особі моральної шкоди обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує причинний зв'язок між дорожньо-транспортною подією, що мала місце і тілесними ушкодженнями, отриманими потерпілим, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь негативних наслідків для здоров'я потерпілого, обсяг наданих суду доказів на підтвердження заподіяної моральної шкоди, ступінь вини заподіювача та майновий стан обвинуваченого, який на даний час хоч і працює, однак одружений та має на утриманні двох малолітніх дітей.

Таким чином суд, виходячи з розміру заявлених вимог, вважає, що оцінена потерпілим завдана йому моральна шкода, в розмірі 200000 грн. не відповідає вимогам розумності і справедливості та доходить висновку, що цивільний позов потерпілого в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди підлягає задоволенню, у розмірі 100000 грн.

У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати пов'язані з проведенням двох інженерно-транспортних та однієї авто технічної експертиз.

Долю речових доказів, що зберігаються на майданчику тимчасового утримання та в камері зберігання речових доказів Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, суд вирішує відповідно до п.п.4, 5 ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки з покладенням, відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та відповідно до п.2 ч.2 ст.76 вказаного Кодексу не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов начальника Снігурівського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Міської лікарні швидкої медичної допомоги про стягнення із ОСОБА_3 витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_7, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави в особі Міської лікарні швидкої медичної допомоги, р/р 31554201143958, МФО 826013, код ЄДРПОУ 05483090, витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_7, в розмірі 58224,18 (п'ятдесят вісім тисяч двісті двадцять чотири грн. 18 коп.) грн.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7:

■завдану майнову шкоду на придбання ліків, в розмірі 45889,02 (сорок п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять грн. 02 коп.) грн.;

■середній заробіток на період втрати працездатності з 22 вересня 2017 року по 31 грудня 2017 року, в розмірі 10529,07 грн., а з 01 січня 2018 року до 22 вересня 2019 року по 3723,00 грн. щомісячно;

■витрати на сторонній догляд з 22 вересня 2017 року по 31 грудня 2017 року, в розмірі 10529,07 грн., а з 01 січня 2018 року до 22 вересня 2019 року по 3723,00 грн. щомісячно;

■завдану моральну шкоду, в розмірі 100000 (сто тисяч) грн.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 12 червня 2017 року, а саме автомобіль марки Volkswagen Transporter 5, реєстраційний № НОМЕР_1, скасувати.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням трьох судових експертиз, в розмірі 3958,4 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім грн. 40 коп.) грн.

Речові докази: автомобіль марки Volkswagen Transporter 5, реєстраційний № НОМЕР_1, який зберігається на майданчику тимчасового утримання Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, передати ОСОБА_3, як власнику, а два марлевих тампони зі змивами речовини бурого кольору, які містяться в пакетах № 1 та № 2, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, знищити як майно, яке не має ніякої цінності.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя С. А. Луста