Ухвала суду № 71512980, 10.01.2018, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2261/17

Провадження №2/148/87/18

У Х В А Л А

10 січня 2018 року м.Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору в повному розмірі за подання позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 10.01.2018 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позивач звернулася до суду із позовною заявою в якій просить розділити майно подружжя, а саме, квартиру та автомобіль, орієнтовна ціна яких 12000 доларів США, сплативши за подання даного позову мінімальний розмір судового збору - 640 грн.

Окрім цього, позивач просить відстрочити сплату судового збору в повному розмірі за подання даного позову до кінця розгляду справи, оскільки провести оцінку майна вона не має можливості, так як документи на квартиру та автомобіль знаходяться у відповідача.

Розглянувши зазначене клопотання, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 136 ч.1, 2 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення ст. 6 п. 1 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що обставини викладені позивачем, на які вона посилається, як на підставу відстрочення сплати судового збору в повному розмірі є обгрунтованими, вважаю можливим задовольнити дане клопотання.

Керуючисьст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 136, 259-260, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору в повному розмірі за подання позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Відстрочити сплату судового збору в повному розмірі до ухвалення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Копію ухвали направити до відома позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: