Рішення № 71512911, 11.01.2018, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/470/17

Провадження № 2/139/486/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 січня 2018 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Тучинської Н.В.

з участю секретаря судового засідання Пилипчук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору від 18 травня 2012 року. Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 3500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач своє зобов'язання по щомісячному платежу для погашення заборгованості по кредиту, процентів та інших витрат належним чином не виконував. Станом на 23 березня 2017 року у ОСОБА_2 утворилася заборгованість перед Банком за кредитом на загальну суму 12 941 гривню 22 копійки, в тому числі 5 252 гривні 40 копійок – заборгованість за кредитом, 2 798 гривень 52 копійки – заборгованість по процентах за користування кредитом, 3 797 гривень 86 копійок – заборгованість за пенею, 500 гривень – штраф (фіксована частина), 592 гривні 44 копійки – штраф (процентна складова).

Користуючись своїм правом на дострокове повернення кредиту, ОСОБА_1 06 червня 2017 року звернувся до суду з відповідним позовом і просить стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за кредитом станом на 23 березня 2017 року в сумі 12 941 гривні 22 копійки та судові витрати у розмірі 1600 гривень.

Ухвалою суду від 15 червня 2017 року у зв’язку з відсутністю даних про зареєстроване місце проживання відповідача позов було повернуто позивачу для подання до належного суду (а.с. 14-15).

Зазначену ухвалу 20 липня 2017 року скасовано Апеляційним судом Вінницької області (а.с. 46-48). Справу передано до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

20 вересня 2017 року у зв’язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду позов повернуто позивачу з усіма доданими до нього документами (а.с. 63).

20 жовтня 2017 року ухвалу судді Тучинської Н.В. скасовано, справу направлено до суду першої інстанції (а.с. 88).

Провадження у справі відкрито 03 листопада 2017 року (а.с. 95).

Представник позивача подав до суду клопотання, у якому просив провести розгляд справи у їх відсутності, не заперечив проти винесення заочного рішення (а.с. 168).

Відповідач по справі ОСОБА_2 у судові засідання, призначені на 05, 20 та 27 грудня 2017 року не з’явився. Повістки на 05 та 20 грудня 2017 року повернулися до суду з відміткою, що за вказаною адресою адресат не проживає (а.с. 115-116, 118-119). Обставина, що відповідач не зареєстрований і не проживає в с. Галайківці стверджується і довідкою сільської ради № 125 від 07 червня 2017 року (а.с. 9).

Частиною 1 ст. 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування) місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

27 грудня 2017 року судом на сайті Мурованокуриловецького районного суду було розміщено оголошення-повістку про виклик відповідача на 09-ту годину 11 січня 2018 року (а.с. 162, 163).

Враховуючи положення п. 3 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач є особою, яка належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Судом на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалено провести заочний розгляд справи.

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 підлягають до задоволення виходячи з наступного:

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору від 18 травня 2018 року (а.с. 176). Предметом договору є кредит в сумі 3500 гривень, які відповідач отримав шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,0 % на місяць (а.с. 177).

Невід’ємною частиною Договору є Умови і Правила надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що підписана заява разом із Пам’яткою клієнта, «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком Договір (зворот а.с. 176).

Позичальник зобов’язувався погашати заборгованість по кредиту, відсотки за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг (зворот а.с. 138).

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Пунктом 2.1.1.5.6 Умов і Правил надання банківських послуг передбачено, що у разі невиконання зобов’язань за договором на вимогу Банку, позичальник зобов’язаний повернути кредит (у тому числі прострочений кредит та Овердрафт) та оплатити винагороди Банку (зворот а.с. 138).

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України передбачено право кожної особи у порядку, встановленому цивільно-процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. З наданими Банком умовами кредитування відповідач погодився, про що ствердив своїм підписом у заяві (зворот а.с. 131).

Розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 129-130) доведено, що відповідач – позичальник ОСОБА_2, своєчасно не надавав Банку грошові кошти для погашення заборгованості та останнє погашення по кредиту здійснив у червні 2016 року.

Із витягу із Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, слідує, що щомісячний платіж - це сума коштів у розмірі, визначеному у заяві на акцептування умов, розміщених у цьому документі, яку позичальник виплачує Банку щомісяця з метою погашення заборгованості (зворот а.с. 133).

ОСОБА_2 порушив умови укладеного із Банком Договору, тривалий час не вносив обов’язковий мінімальний платіж на погашення заборгованості, а, отже, вимога позивача про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитом в сумі 5 252 гривні 40 копійок підлягає до повного задоволення.

Статтею 536 та частиною 1 статті 1054, статтею 1056-1 ЦК України, а також умовами Договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами позичальник має сплачувати відсотки.

За користування кредитом ОСОБА_1 нараховує позичальнику відсотки у розмірах передбачених «Тарифами Банку» із розрахунку 365/366 календарних днів у році, що передбачено п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою (а.с. 141).

Відсотки за користування овердрафтом нараховуються згідно ОСОБА_3 в останній операційний день місяця. Нарахування відсотків здійснюється за кожний календарний день фактично витрачених у рахунок Овердрафту коштів, з дня списання суми з карткового рахунку (а.с.147 п. 2.16.6 Договору).

Базова ставка за користування кредитом у місяць, відповідно до витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» становить 3,0 % у місяць або 30,00 % у рік (а.с. 132).

Розрахунком заборгованості (а.с. 129-130) доведено, що ОСОБА_2 з моменту отримання кредиту і до 23 березня 2017 року допустив заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 2798 гривень 52 копійки.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за його порушення.

ОСОБА_3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

У разі виникнення прострочених зобов’язань на суму 100 гривень за борговими зобов’язаннями Клієнт сплачує Банку пеню, яка розраховується як базова процентна ставка по договору (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 50 гривень, які нараховуються на день нарахування процентів по кредиту (п.2.1.1.12.6.1 а.с. 141).

ОСОБА_3 з обслуговування кредитної карти «Універсальна 30 днів пільгового періоду» пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів нараховується як ПЕНЯ (1) + ПЕНЯ(2). Де пеня (1) = базова процентна ставка за договором /30 (нараховується за кожен день прострочення кредиту) і пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 гривень за місяць (нараховується один раз у місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками на 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50 гривень).

Станом на 23 березня 2017 року у ОСОБА_2 утворилася заборгованість по пені за користування кредитом в сумі 3 797 гривень 86 копійок (а.с. 129-130).

Пунктом 1.1.5.20 Умов і Правил надання банківських послуг та витягом із ОСОБА_3 з обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с. 132), передбачено, що при порушенні Позичальником строків платежів по кожному із грошових зобов’язань, передбачених договором більше, ніж на 30 днів, клієнт зобов’язаний сплатити Банку штраф у відповідності до встановлених тарифів, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій (зворот а.с. 138).

Умовами договору передбачено, що власник карти зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню Овердрафту.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_2 неналежно виконує свої зобов’язання за договором кредиту, не слідкує за витратами по кредитній картці, в результаті чого станом на 23 березня 2017 року у нього утворилась заборгованість на загальну суму 12 941 гривня 22 копійки.

Отже, у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу Банку позичальник зобов’язаний виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороди банку, а тому грошова вимога позивача до ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою що відповідає вимогам закону.

Такі умови договору відповідач і позивач визначили добровільно, про що свідчить підписання відповідачем ОСОБА_4 (а.с. 131) (ст. 627 ЦК України).

Як слідує із розрахунку заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх зобов’язань за договором, не погашає заборгованість, яка виникла, чим порушує зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 та ч. 1 ст. 1050, ст. 1052 ЦК України та п. 2.1.1.4.2 Умов і Правил надання банківських послуг (зворот а.с. 146), ОСОБА_1 - позивач у справі має право в разі порушення позичальником умов Кредитного договору, зокрема, створенні простроченої заборгованості, чи створенні реальної загрози невиконання позичальником своїх зобов`язань за Договором, вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань у цілому або у визначеній банком частині.

Відповідно до вимог пункту 1.1.7.11 Умов і правил, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії карти, за таких обставин, враховуючи, що відповідач не подав Банку заяви про закриття картрахунку, укладений між сторонами договір діє до 18 травня 2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати пов’язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України). При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 1600 гривень судового збору (а.с. 154). Отже, з відповідача на користь позивача належить до стягнення 1600 гривень судових витрат.

Керуючись: кредитним договором від 18 травня 2012 року, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 611, 612, 615, 626, 628, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259 263, 264, 265, 280, 282, 354 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії АА № 989487, виданий Мурованокуриловецьким РВ УМВС України у Вінницькій області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. (для погашення заборгованості та судових витрат) № 29092829003111), суму заборгованості по кредиту в розмірі 12 941 (дванадцять тисяч дев’ятсот сорок одну) гривню 22 копійки, та судові витрати в сумі 1600 (тисяча шістсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: __