Ухвала суду № 71512295, 21.09.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3693/15-к

н/п 1-кп/640/548/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючої судді Шмадченко С.І.,

суддів Золотарьової Л.І., Сенаторова В.М.,

за участю секретаря Черниш О.М.,

прокурора Ільєнкова О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

адвоката Олесіва Н.Я..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про продовження міри запобіжного заходу ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

В ході розгляду кримінального провадження за обвинуваченям ОСОБА_1, судом в порядку ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу тримання під вартою.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому міру запобіжного заходу, посилаючись на існування у обвинуваченого ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які існували на момент обрання зазначеного запобіжного заходу, а саме: переховуватись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Олесів Н.Я. проти продовження міри запобіжного заходу заперечували, посилалися на те, що жодних підстав для застосування ризиків, передбачених ст.177 КПК України не має. Оскільки обвинувачений тривалий час утримується під вартою, просили змінити обраний запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 діб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.

На даний час по кримінальному провадженню суд перейшов до дослідження письмових доказів.

При вирішенні питання доцільності продовження міри запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

ОСОБА_1 не одружений, не працює, не має постійного джерела доходів, то суд приходить до висновку, що не має обґрунтованих підстав для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, оскільки ризики не зменшились та є триваючими.

Суд при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 при продовженні строку тримання його під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, тобто щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, міру запобіжного заходу тримання під вартою до 19 листопада 2017 року.

В задоволені клопотання захисту та обвинуваченомго про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Шмадченко С.І.

Судді Золотарьова Л.І.

.

Сенаторов В.М..