Ухвала суду № 71511481, 09.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

09.01.2018 Київ К/9901/5161/17 справа №821/475/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., Васильєвої І.А., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростеп» до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування вимоги та наказу,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до пункту 4 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - КАС України).

Разом тим, пунктом 12 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з пунктом 14 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Так, частиною 2 статті 212 КАС України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Як свідчать додані до касаційної скарги докази, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийняте у письмовому провадженні, направлене на адресу скаржника 24 листопада 2016 року, тобто набрало законної сили 29 листопада 2016 року, а отже з врахуванням приписів статті 212 КАС України строк на касаційне оскарження завершився 19 грудня 2016 року (понеділок); касаційну ж скаргу подано 6 листопада 2017 року.

Як підтверджується матеріалами касаційної скарги, останню ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2017 року залишено без руху з підстав визнання наведених скаржником причин пропуску строку касаційного оскарження судового рішення неповажними. У вказаній ухвалі зазначено, що скаржник, порушуючи питання про поновлення процесуального строку на подачу касаційної скарги, лише зазначає про відсутність кошторисних призначень на сплату судового збору під час первинного подання касаційної скарги (яка повернута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2017 року).

Будь-яких обґрунтувань щодо неможливості звернення до суду касаційної інстанції після 13 лютого 2017 року (більше дев'яти місяців) відповідачем не зазначено, не надано доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з касаційною скаргою вперше. При цьому, судовий збір за подання даної касаційної скарги, згідно з наданого скаржником платіжного доручення №504, сплачено 18 вересня 2017 року.

4 січня 2018 року до Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження скаржник повторно послався на ті ж обставини, що визнані на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2017 року неповажними, зокрема щодо того, що він вже звертався до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на ці ж судові рішення, яка на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2017 року повернута, а також послався на відсутність коштів на розрахунковому рахунку.

З огляду на те, що наведеним скаржником підставам пропуску строку на касаційне оскарження Вищий адміністративний суд України вже надавав оцінку на підставі ухвали від 9 листопада 2017 року та зважаючи на те, що відповідачем не наведено жодних інших підстав пропуску процесуального строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені відповідачем причини пропуску строку на касаційне оскарження не є поважними.

До того ж, колегія суддів акцентує увагу на те, що невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку касаційного оскарження час реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення; водночас, відповідач не навів й обставин (підтверджених відповідними належними доказами) неможливості звернення з касаційною скаргою в період з дати отримання ухвали про повернення касаційної скарги по 6 листопада 2017 року.

Крім того, відповідач, посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору, сплатив останній ще 18 вересня 2017 року, водночас подав касаційну скаргу через 49 днів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про неповажність наведених відповідачем у клопотанні підстав для поновлення строку касаційного оскарження.

Згідно з частиною четвертою статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 333, пунктами 12, 14 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити Генічеській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростеп» до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування вимоги та наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко