Ухвала суду № 71511270, 05.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

05.01.2018 Київ К/9901/3599/17 813/88/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів - Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 813/88/17 за позовом ОСОБА_2 до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення в органах податкової міліції, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

У січні 2017 року позивач звернувсь до суду з указаним позовом.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 29 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, позов задовольнив:

визнав протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо не призначення ОСОБА_2 на посаду в органах ОВПП ДФС після спливу двомісячного строку, визначеного наказом ДФС України від 02 лютого 2016 року № 189-о;

визнав протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо невиплати ОСОБА_2 грошового забезпечення після спливу двомісячного строку, визначеного наказом ДФС України від 02 лютого 2016 року № 189-о та до звільнення з органів податкової міліції відповідно до наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 29 листопада 2016 року № 1009;

визнав протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків ДФС від 29 листопада 2016 року № 1009 «Про звільнення з органів податкової міліції ОСОБА_2»;

поновив ОСОБА_2 на посаді заступника начальника третього відділу Міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків ДФС з 30 листопада 2016 року;

стягнув з Офісу великих платників податків ДФС на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за період перебування у розпорядженні понад норму з 03 квітня 2016 року по 29 листопада 2016 року у розмірі 23797,95 гривень з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів;

стягнув з Офісу великих платників податків ДФС на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 30 листопада 2016 року по 29 серпня 2017 року в сумі 26538,32 гривень з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.

21 грудня 2017 року відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, встановлено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено 28 листопада 2017 року у відкритому судовому засіданні, повний текст судового рішення виготовлено цього ж дня, а касаційну скаргу подано 21 грудня 2017 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Одночасно зі скаргою надійшло клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване несвоєчасним, а саме 06 грудня 2017 року, отриманням копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.

Разом із цим, буд-які докази зазначені обставині в матеріалах скарги відсутні, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд вважає за необхідне застосувати зазначену норму процесуального закону з урахуванням положень підпункту 14 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Крім того, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З оскаржуваних судових рішень убачається, що позивачем при зверненні до суду заявлено чотири позовних вимоги немайнового характеру та похідні від них вимоги.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення з позовом, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 гривень.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 5120 гривень (200% від 1600,00 х 0,4 х 4).

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання доказів поважності пропуску цього строку, а також усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

Реквізити для сплати судового збору: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31213207700007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 820019; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету: 22030102; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд».

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 332, підпунктом 14 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України,

у х в а л и в :

Визнати неповажними причини пропуску Офісом великих платників податків ДФС строку на касаційне оскарження постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 813/88/17.

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у справі № 813/88/17 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у тридцять днів з дня вручення копії цієї ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів, а також усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець