Ухвала суду № 71511091, 05.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

05.01.2018 Київ К/9901/5311/17 817/362/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів - Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевчука М. Р. на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 817/362/17 за позовом ОСОБА_3 до Начальника відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України департаменту виконавчої служби, третя особа - Головний державний виконавець відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозов О. М., про скасування повідомлення,

в с т а н о в и в :

21 грудня 2017 року заявник звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, встановлено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено 15 листопада 2017 року, а касаційну скаргу подано 21 грудня 2017 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Одночасно зі скаргою надійшло клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що заявник дізнався про наявність оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції лише 30 листопада 2017 року відповідно до службової записки начальника відділу правового забезпечення Департаменту державної виконавчої служби.

Суд оцінює зазначені обставини як внутрішні питання Департаменту державної виконавчої служби, які не можуть бути підставою для визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження.

При цьому в матеріалах касаційної скарги наявна копія поштового конверту, яким копію оскаржуваного судового рішення направлено на адресу третьої особи - Головного державного виконавця відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О. М. Відповідно до відомостей УДППЗ «Укрпошта» (штрихкодовий ідентифікатор 1000229211980) поштове відправлення вручено адресатові 23 листопада 2017 року.

За таких обставин суд не знаходить підстав визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд вважає за необхідне застосувати зазначену норму процесуального закону з урахуванням положень підпункту 14 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Також аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

Одночасно зі скаргою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване відсутністю на час звернення зі скаргою бюджетних коштів, необхідних для його сплати.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За змістом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення з позовом, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 гривень.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1280 гривень (200% від 1600,00 х 0,4).

Також суд зауважує, що за приписами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Як вже зазначено, касаційну скаргу подано Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевчуком М. Р.

Водночас, участі в адміністративній справі останній не брав.

При цьому з матеріалів касаційної скарги неможливо встановити, яким чином оскаржувані судові рішення вплинули на права, свободи, інтереси та (або) обов'язки заявника.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для зазначенні інших підстав для поновлення стоку на касаційне оскарження, а також усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі та обґрунтування, яким чином оскаржувані судові рішення вплинули на права, свободи, інтереси та (або) обов'язки заявника.

Реквізити для сплати судового збору: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31213207700007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 820019; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету: 22030102; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд».

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 332, підпунктом 14 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України,

у х в а л и в :

Визнати неповажними причини пропуску Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевчуком М. Р. строку на касаційне оскарження постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 817/362/17.

Відмовити у задоволенні клопотання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевчука М. Р. про відстрочення сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 817/362/17.

Касаційну скаргу Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевчука М. Р. на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 817/362/17 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у тридцять днів з дня вручення копії цієї ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів, а також усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець