Ухвала суду № 71510513, 09.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4029/16

УХВАЛА

09 січня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Василенко Я.М., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2017 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо проведення та порушення порядку перевірки відповідно до наказу начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 2007 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 № 0000881201, видане Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві;

- скасувати рішення від 30.12.2015 № 0000871201 Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимогу від 30.12.2015 № ф-18/26-50-12-01 про сплату боргу (недоїмки) із єдиного внеску.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2017 позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

З 15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким викладено у новій редакції, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 120 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017) перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017) апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з п. 13 розділу VII «Перехідні положення» КАС України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Згідно частин 1, 2 статті 186 цього Кодексу апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Із наявної у матеріалах справи розписки (а.с. 225 зворот) вбачається, що копія оскаржуваної постанови отримана представником відповідача 19.10.2017, а тому строк на апеляційне оскарження сплив ще 30.10.2017 (з урахуванням вихідних днів), тоді як апеляційна скарга була подана лише 22.12.2017 (відповідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції), тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження та без клопотання про поновлення цього строку, хоча згідно до вимог ч. 2 ст. 49 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з ч. 6 ст. 187 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Всупереч вимог ч. 6 ст. 187 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги або документ, що звільняє апелянта від сплати судового збору.

В свою чергу, суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання позову від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати: фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання позову від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 03.10.2017 № 2147-VIII, яка набрала чинності 15.12.2017) ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1 378, 00 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо проведення та порушення порядку перевірки відповідно до наказу начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 2007 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки») та вимоги майнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 № 0000881201, видане Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві; скасувати рішення від 30.12.2015 № 0000871201 Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимогу від 30.12.2015 № ф-18/26-50-12-01 про сплату боргу (недоїмки) із єдиного внеску). Оспорювана сума - 61 390, 27 грн.

Отже, ставка судового збору за подачу позову становить 1 991, 90 грн.:

- за одну вимогу немайнового характеру - 1 378, 00 грн.

- за вимоги майнового характеру - 613, 90 грн. (61 390, 27 грн. х 1 %).

Таким чином, у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 03.10.2017 № 2147-VIII, яка набрала чинності 15.12.2017) відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 987, 85 грн. (1 991, 90 грн. х 150 %).

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг: рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - судовий збір, код класифікації доходів бюджету 22030101.

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 108 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам встановленим статтями 186, 187 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017).

Отже, Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху належить звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направити таку заяву на адресу Київського апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 987, 85 грн.

Керуючись ст.ст. 186, 187, 189 КАС України у редакції від 06.07.2005 (зі змінами), ст.ст. 120, 132, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. 328 КАС України у редакції від 03.10.2017, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2017 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги - залишити без руху.

Встановити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя: Василенко Я.М.