Постанова № 71510341, 10.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/11298/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

суддя в 1-й інстанції Рейті С.І.,

час ухвалення рішення - 13.10.2017 року, 10:15 год.,

місце ухвалення рішення - м.Ужгород,

дата складання повного тексту рішення - 18.10.2017 року,

в с т а н о в и в :

ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Виноградівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, а саме: не включення до складу загального річного оподатковуваного доходу і недекларування отриманого доходу у 2012 році у вигляді додаткового блага в розмірі 637933,14 грн., що призвело до несплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 105873, 43 грн.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" було здійснено анулювання заборгованості позивача по пені у розмірі 637933,14 грн., про вказане анулювання заборгованості позивач був повідомлений особисто, що підтверджується його підписом на листі повідомленні від 16 жовтня 2012 року, суму анульованого боргу позивача перед банком у розмірі 637933,14 грн. включено до звіту 1 - ДФ за ІV квартал 2012 року, а тому у позивача виник обов'язок щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання кредитором суми боргу, та така анульована заборгованість, включається до його річного оподатковуваного доходу як отримане додаткове благо.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15 серпня 2007 року між позивачам та ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" укладено кредитний договір № 014/4060/82/34214, відповідно до якого ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" надав позивачу кредитні кошти в розмірі 70000,0 доларів США.

Листом ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" від 16 жовтня 2012 року позивача під підпис повідомлено про анулювання заборгованості за пенею у розмірі 637933,14 грн. та ознайомлено зі змістом підпункту "д" 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

З 08 травня 2014 року по 14 травня 2014 року Берегівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 рік, правильності нарахування, обчислення та за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 16 травня 2014 року за № 96-1700/НОМЕР_1.

За висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України у вигляді не включення до складу загального річного оподатковуваного доходу і недекларування отриманого доходу у 2012 році у вигляді додаткового блага в розмірі 637933,14 грн., що призвело до несплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 105873,43 грн.

На підставі акта перевірки Берегівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2014 року № 0001451700, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 132341,78, в тому числі основне зобов'язання - 105873,43 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 26468,35 грн.

Так, згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Згідно з абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до пп. 14.1.47, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

А відтак, слід дійти висновку про те, що на відміну від прощеного за кредитним договором боргу, скасована банком пеня та штрафи не є доходом, отриманим як додаткове благо.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 605 ЦК України, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед третьою особою - банком.

Прощена неустойка у вигляді пені не є доходом і додатковим благом, сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, а неустойка ним не отримується, та при цьому, банківська установа вправі на свій розсуд визначати доцільність її стягнення.

Відтак, оскільки банком анульовано заборгованість позивача лише за пенею у розмірі 637933,14 грн., колегія суддів приходить до висновку, що немає підстав включати таку анульовану заборгованість до річного оподатковуваного доходу позивача як отримане додаткове благо.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова через порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі № 807/1304/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 23 травня 2014 року № 0001451700.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула