Постанова № 71510333, 20.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12429/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Науково-проектний інститут "Будпроектіндустрія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Виробничого кооперативу "Науково-проектний інститут "Будпроектіндустрія" про стягнення заборгованості у розмірі 12431,22 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Виробничого кооперативу "Науково-проектний інститут "Будпроектіндустрія" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законів, у розмірі 12431,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості в загальному розмірі 12 431,22 грн., що є різницею між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, зазначена сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року позов задоволено повністю.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не були перевірені суми нарахування пенсій та підстави призначення цих пенсій особам, зазначеним у розрахунку фактичних витрат за липень-серпень 2017 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Виробничий кооператив "Науково-проектний інститут "Будпроектіндустрія" перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

З 2002 року колишнім працівникам відповідача була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (в редакції Закону від 13.12.1991р.).

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 12 431,22 грн., що є різницею між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з липня по серпень 2017 року.

Не виконання відповідачем встановленого законом обов'язку щодо відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявні у справі копії розрахунків (повідомлень) про суми витрат на фінансування різниці між сумою призначеної пенсії за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, надісланих УПФ супровідними листами та вручених відповідачу, а також картки особового рахунку платника за період розрахунку з 01.07.2017 по 13.09.2017, позовні вимоги Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 9 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" № 1977-XII від 13.12.1991 в редакції після внесення змін Законом України № 1646-III від 06.04.2000 (який набув чинності з 16.05.2000), вперше було запроваджено механізм відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів. Так, вказаною нормою було передбачено, що різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується наступним чином : для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам сплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

В подальшому, 26.11.2015 був прийнятий новий Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 848-VIII, який також врегулював питання фінансування різниці між сумами пенсій.

Так, відповідно до п. 5 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 848-VIII, до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

В редакції, чинній з 01.01.2017, частина 6 ст. 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 848-VIII передбачає, що різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Ця норма закону кореспондується з ч. 2 п. 13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 за №372 затверджено Порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, який є діючим на момент виникнення спірних правовідносин.

А постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 р. № 472 "Про реалізацію пункту 5 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", установлено, що до 1 січня 2017 р. різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 р. № 848-VIII "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372 "Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи" (далі - Порядок № 372).

Відповідно до п. 10 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 848-VIII, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, з 01.01.2017 року приписи Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372, діють та мають застосовуватися в частині, що не суперечить приписам ст. 37 нового Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 848-VIII від 26.11.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлялися повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за липень та серпень 2017 року (а.с. 11-12). Про отримання відповідачем зазначених вище повідомлень свідчать наявні у справі копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с. 13-14).

Станом на час звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість з відшкодуванням різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на які мають наукові працівники за період липень-серпень 2017 рок у розмірі 12 431,22 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до п. 8 Порядку №372, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

У зв'язку з цим, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Науково-проектний інститут "Будпроектіндустрія" без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 21.12.2017р.