Ухвала суду № 71508834, 09.01.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 січня 2018 р. № 814/10/18

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., розглянувши матеріали

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150 до відповідача:Вітовського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області, вул. Океанівська, 1-А, м. Миколаїв, 54052 третя особа:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54030 про:скасування арешту накладеного постановами від 09.12.2014 № 45765303 і від 29.03.2013 № 36261786,В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (надалі - Банк або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимогу скасувати арешт, накладений постановами № 45765303 від 09.12.2014 та № 36261786 від 29.03.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на нежитлові приміщення загальною площею 151,8 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вулиця Кірова, 238/11.

Відповідачем у позові Банк вказав Вітовський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області; третьою особою, - ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог Банк зазначив, що він є заставодержателем вказаного нерухомого майна у відповідності з іпотечним договором від 24.12.2007, що був укладений Банком і ОСОБА_1 В порушення статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не повідомив Банк про накладення арешту на заставлене майно.

У позовній заяві Банк послався на статтю 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначеною нормою встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Так, відповідно до частини першої, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до викладеного у позові, Банк не є ані учасником виконавчих проваджень № 45765303 та № 36261786, ані особою, яка була залучена до проведення виконавчих дій, тому позовна заява Банку не підлягає розгляду в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

У статтях 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначені вимоги до позовної заяви.

Так, згідно з частиною п'ятою, в позовній заяві зокрема зазначаються:

відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (пункт 2) - таких відомостей щодо позивача позов не містить;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 11) - таке підтвердження відсутнє.

Відповідно до частини шостої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника. У позовній заяві Банку відсутня інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України - представника позивача.

Як вказано у пунктах 4 та 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) встановлення бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Пред'явлення Банком однієї вимоги - про скасування арешту, за відсутності інших вимог, про яких вказано у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про невідповідність позову вимогам, що встановлені у пунктах 4 та 5 частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

У позовній заяві не вказані, на чиїй стороні - позивача або відповідача - залучається до участі у справі третя особа - ОСОБА_1, та зазначені підстави для такого залучення (статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач в позові заявляє дві немайнові позовні вимоги.

Сума судового збору в даному випадку складає 3524 грн.

До позовної заяви позивач додав квитанції про сплату судового збору в сумі 1600 грн.

Таким чином, позовну заяву подано з порушенням вимог, передбачених частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач не в повному обсязі сплатив судовий збір. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 грн. ).

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу не пізніше 24.01.2018 усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до викладеного у мотивувальній частині ухвали;

- доказів сплати судового збору за подання позову немайнового характеру в сумі 1924 грн. на рахунок 31217206784002, отримувач коштів ГУ ДКСУ у м. Миколаєві (м. Миколаїв) 22030101, код отримувача 37992781, банк отримувача ГУ ДКСУ у Миколаївській області, код банку отримувача 826013, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом ПАТ «Укроцбанк».

3. Роз'яснити позивачу, що наслідками невиконання ухвали суду у встановлений судом строк відповідно до частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є повернення позовної заяви.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Птичкіна