Ухвала суду № 71508324, 10.01.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 рокум. Ужгород№ 807/1031/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І

при секретарі судового засідання - Кречко Л.В.

за участю представників

позивача: Шинкова Л.С. (довіреність від 26.10.2017 року)

відповідача: Сатмарі Н.М. (довіреність від 04.01.2018 року № 0-7-0.72-94/2-18)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Львівська залізниця", звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, яким просить визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо застосування у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розміщених у межах Берегівського району Закарпатської області, сформованих 18.01.2017 коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки у розмірі 2,0; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області видати ПАТ "Українська залізниця" РФ "Львівська залізниця" виробничий структурний підрозділ "Хустська дистанція колії" витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціональне використання земельної ділянки 1,0, у розмірі, як для земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту.

В судовому засіданні 10.01.2018 року представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" без розгляду, обґрунтоване тим, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду із вказаним позовом) шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, оскільки, про порушення своїх прав позивач дізнався 18.01.2017 року, при формуванні витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а до суду із позовом звернувся лише 14.09.2017 року.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, на вимогу заявника ВП Хустської дистанції колії, 18.01.2017 року управлінням Держгеокадастру у Берегівському районі Закарпатської області сформовано витяги за №№ 59/86-17, 58/86-17, 57/86-17, 56/86-17, 55/86-17, 54/86-17, 53/86-17, 52/86-17, 51/86-17, 48/86-17, 47/86-17, 46/86-17, 45/86-17, 44/86-17, 43/86-17, 42/86-17, 41/86-17, із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок із цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту та при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки застосовано Кф 2,0, оскільки відсутні відомості з державного земельної кадастру. З метою з'ясування підстав застосування відповідачем коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки КФ - 2,0, у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, 19.06.2017 року листом за № НЗЕ-10/2356 РФ "Львівська залізниця" направлено звернення до начальника відділу у Берегівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо надання роз'яснень з даного приводу. 10.08.2017 року листом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надано відповідь, згідно якого, підставою для застосування Кф із значенням 2,0 при формуванні витягів із технічної документації слугував факт відсутності інформації щодо земельних ділянок залізниці (в межах Берегівського району) в Державному земельному кадастрі. 29.08.2017 року РФ "Львівська залізниця" направлено лист № ДН-5-ДНКМ/132 щодо надання інформації чи зареєстровані у Державному реєстрі земель ділянки, надані залізниці згідно Державних актів на право постійного користування. У відповідь на дане звернення, відділом ГУ Держгеокадастру у Берегівському районі надано інформацію листом від 05.09.2017 року про наявність Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, та обґрунтованої відповіді на звернення залізницею не отримано. РФ "Львівська залізниця" вважає протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф-2,0, у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які розташовані в межах Берегівського району Закарпатської області та подала до Закарпатського окружного адміністративного суду позов про оскарження вказаних дій.

З вказаним позовом позивач звернувся 15 вересня 2017 року, що підтверджується реєстраційним штампом вхідної кореспонденції суду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року № 2147-VIII та згідно ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 вказаної статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Окрім того, ч. 4 ст. 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Частиною 3 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При зверненні до суду із вказаним позовом позивачем було подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, мотивовану тим, що після отримання 18.01.2017 року РФ "Львівська залізниця" витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок в межах Берегівського район Закарпатської області, з метою з'ясування застосування відповідачем коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки у розмірі 2,0, залізницею направлялись відповідні листи від 19.06.2017 року та 29.08.2017 року. Враховуючи те, що відповідачем не було надано обґрунтованої, на думку позивача, відповіді на вказані листи, 15.09.2017 року РФ "Львівська залізниця" оскаржила до суду дії відповідача щодо застосування у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розміщених у межах Берегівського району Закарпатської області, сформованих 18.01.2017 коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки у розмірі 2,0. Відтак, позивач вважає, що процесуальний строк для звернення до суду із позовом слід відраховувати від дати отримання останнього листа від Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, тобто, 05.09.2017 року.

Відповідно до ч.4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відтак, для визначення моменту виникнення права на звернення до суду із позовом, важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права) так і суб'єктивні (коли особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

При цьому, норми чинного законодавства містять презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак, обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

При цьому суд зазначає, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом не встановлено наявності поважних причин за яких позивач не міг звернутися до Закарпатського окружного адміністративного суду. Будь-яких істотних і вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які б непереборно перешкоджали позивачу звернутись до суду або надавали б суду підстави обчислювати даний строк від іншої дати, як позовна заява так і додані до неї матеріали не містять.

Підстави для залишення позовної заяви без розгляду встановлені статтею 240 КАС України, та згідно до п.8 ч.1 цієї статті - суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, з підстав, визначених частина третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 325 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд у встановлений ст. 295 КАС України п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя С.І. Рейті