Ухвала суду № 71508273, 09.01.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

з питань визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду

09 січня 2018 року № 813/4106/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідачів - 1,2 Копко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі,-

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі.

Позивачем подано клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

В обгрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що витяг з наказу про звільнення з військової служби, довідку про проходження військової служби в органах Служби безпеки України, довідку про доходи за останній рік, довідку про підтвердження трудового стажу, довідку про участь в АТО надіслані відповідачем супровідним листом від 04.05.16 № 62/11/2-Д-35/14 та отримані позивачем 06.05.2016. Проте в надісланих витягах з наказів причини і підстави звільнення вказані не були. З витягом з наказу від 28.03.16 № 228-ос «По особовому складу», в якому зазначено підстави та причини звільнення, позивач ознайомився 29.10.2016. Також в клопотанні позивач просить взяти до уваги ті обставини, що в період звільнення змушений був доглядати за батьком ОСОБА_4, в якого були наявні розлади психіки та поведінки, що підтверджується виписками з медичних карт.

У судовому засіданні представник позивача подане клопотання до суду підтримав, просив таке задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду заперечила, просила в задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на те, що відповідно до п. 7.15 Інструкції № 772 зміст наказів від 21.03.2016 № 302 - ос та від 28.03.2016 № 228- ос доведено до відома позивача, про що свідчать його особисті підписи від 28.03.2016, а також видано обхідний листок у якому вказані підстави його звільнення. Окрім того, 06.05.2016 позивач отримав відповідь на його звернення від 27.04.16 № Д-335 разом із витягом із оскаржуваного наказу від 28.03.2016 № 228-ос. Враховуючи наведене просила залишити позов без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.

Відповідно до ст. 118 Кодексу адміністративно судочинства України (далі - КАС України), процесуальний строк - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом До процесуальних строків відноситься також строк звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім цього ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно матеріалів адміністративного позову, наказом першого заступника Голови служби безпеки України від 21.03.2016 № 302-ос ОСОБА_3 звільнено з військової служби за підпунктом «б» пункту 61 ( у запас Збройних сил України) та підпунктом «и» пункту 62 (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).

Наказом Управління Служби безпеки України у Львівській області від 28.03.16 № 228 - ос «По особовому складу» ОСОБА_3 виключено зі списків особового складу регіонального органу безпеки.

Копію витягу з наказу від 28.03.2016 № 228 - ос, в якому вказані підстави видання наказу заступника Голови Служби безпеки України від 21.03.2016 № 302 - ос, позивачем отримано 29.10.16, що підтверджується супровідним листом від 28.10.2016 № 62/22/1-д-862/44.

22.11.2016 позивач звернувся до Львівського адміністративного суду із позовної заявою до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі.

Таким чином, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби позивачем пропущено.

Суд враховує ч. 1 ст. 121 КАС України, якою передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд виходить з такого.

Копію витягу з наказу від 28.03.16 № 228 - ос, з якого позивач мав можливість ознайомитися з причинами та підставами звільнення, ним отримано 29.10.16.

Суд бере до уваги складні сімейні обставини позивача, що полягали у необхідності догляду за його хворим батьком та матір'ю. Згідно наявних в матеріалах справи виписок з медичних карт, батько позивача протягом 2016 року мав наявні розлади психіки, поведінки та йому рекомендовано нагляд родичів для запобігання рецидиву, психотерапевтична підтримка, реабілітаційні заходи. Згідно наявних в матеріалах справи довідок виданих медичними заклададами, мати позивача є особою пенсійного віку, протягом 2013-2014 р.р. перенесла ряд важких травм та станом на 2017 має діагноз цукровий діабет, тип ІІ, середньої важкості, двобічний кокс артроз, цереброваскулярна хвороба з гіпертензією та сама потребує догляду.

Враховуючи наведене позивач був змушений здійснювати постійний догляд за хворими батьками.

Суд при вирішенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, згідно якої право на судовий захист, є важливішим, ніж встановлені державою процесуальні особливості реалізації ним цього права.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Також, інша практика Європейського суду з прав людини, (справа «Мельник проти України» рішення від 28.03.2006 року) свідчить про те, що регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Європейський суд підкреслює, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист.

Окрім цього, у рішеннях по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 року. Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та відповідно до безпідставності клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду .

Керуючись статтями 118, 121, 122, 243, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ухвалив:

1. Клопотання позивача задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску звернення до суду та поновити строк звернення до суду в адміністративній справі № 823/410616 за позовом ОСОБА_3 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду прийняту за наслідками розгляду справи.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Повий текст ухвали виготовлено 10.01.2018.

Суддя Костецький Н.В.