Ухвала суду № 71508084, 09.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

09 січня 2018 р. Справа №805/252/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Лазарєв В.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання недійсною угоди № 2/10 від 01 червня 2012 року про розстрочення погашення заборгованості на загальну суму 16 316 243,67 грн., -

В С Т А Н О В И В:

04 січня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання недійсною угоди № 2/10 від 01 червня 2012 року про розстрочення погашення заборгованості на загальну суму 16 316 243,67 грн.

Разом із позовною заявою позивач надав суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що 14.12.2016 року відповідач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з позивача заборгованості за оскаржуваною угодою, справа № 805/5083/16-а. У позовній заяві відповідач стверджує, що підставою виникнення заборгованості є саме оскаржувана угода. Тобто, угода № 2/10 від 01 червня 2012 року є підставою для звернення до суду.

ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» вважаючи зазначену угоду цивільно-правовою звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсною угоди № 2/10 від 01 червня 2012 року. Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.08.2017 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 року, судом припинено провадження у справі за вказаним позовом у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин, а тому просить суду його поновити.

Розглянувши заяву ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» про поновлення строку звернення до суду та дослідивши доказі, надані позивачем в її обґрунтування, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 цього Кодексу передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 9 статті 120 Кодексу строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує угоду № 2/10 від 01 червня 2012 року.

В той же час, позивач фактично звернувся до Донецького окружного адміністративного суду 29.12.2017 року, про що свідчить відповідний поштовий штамп на конверті. Тобто, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом.

Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку, позивач зазначає, що 14.12.2016 року відповідач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з позивача заборгованості за спірною угодою № 2/10 від 01 червня 2012 року. Позивач вважає, що саме з дати звернення відповідача (14.12.2016) відбулося порушення його прав та інтересів.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про визнання спірної угоди недійсною. Однак, ухвалою суду від 17.08.2017 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 року, припинено провадження у справі за вказаним позовом у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Після чого, 29 грудня 2017 року позивач вже звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом.

У відповідності до частини 1 статті 121 Кодексу, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, згідно інформації з «Діловодства спеціалізованого суду», у грудні 2016 року Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області дійсно звернулося з позовом до суду про стягнення з ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» заборгованості за угодою 02/10 від 01.06.2012р. по термінах сплати з 01.11.2014р. по 01.12.2016р. у розмірі 6 150 238,05 грн.

У відповідності до ухвали господарського суду Донецької області (http://reyestr.court.gov.ua/Review/66507364) 11.05.2017 року порушено провадження у справі № 905/1026/17 за позовом ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання недійсною угоди №2/10 від 01.06.2012р. Тобто, майже через півроку після звернення УПФ з позовом про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.08.2017 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 року, припинено провадження у справі за позовом за позовом ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання недійсною угоди №2/10 від 01.06.2012р.

Однак, до Донецького окружного адміністративного суду позивач звернувся з даним позовом лише 29.12.2017 року. Тобто, майже через три місяці після припинення провадження у господарському суду.

З аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

В силу приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справах: «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Приймаючи до уваги дуже великий проміжок часу між припиненням провадження у справі у господарському суді та зверненням позивача з даним позовом до Донецького окружного адміністративного суду, а також відсутність будь-яких пояснень позивача з цього приводу, суд дійшов висновку, що вказані ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.

Керуючись ст.ст. 120, 121, 122 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання недійсною угоди № 2/10 від 01 червня 2012 року про розстрочення погашення заборгованості на загальну суму 16 316 243,67 грн. - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідні суди.

Суддя Лазарєв В.В.