Ухвала суду № 71507974, 10.01.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 січня 2018 року справа №804/339/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому він просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11 жовтня 2017 року №4167 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького ВП ГУНП» в частині накладення на начальника сектору превенції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (пункт 1 Наказу).

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 5 частини першої вищевказаної статті також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями частини третьої наведеної статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поряд із цим, частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З матеріалів позову вбачається, що наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №4167 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького ВП ГУНП» датований 11 жовтня 2017 року, а до суду з адміністративним позовом позивач звернувся лише 9 січня 2018 року, а саме: майже через три місяці після винесення оскаржуваного наказу, зазначивши, що з наказом від 11.10.2017 року №4167 він не ознайомлений. Копія наказу надана позивачем до адміністративного позову.

Таким чином, позивач у своєму позові не зазначив дату, коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що унеможливлює з'ясування, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З огляду на вищезазначене, суд звертає увагу, що позивач, в разі пропущення ним строку звернення до суду, не надав доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Згідно з положеннями частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За приписами пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

З матеріалів адміністративного позову судом встановлено, що позивачем всупереч вищенаведених приписів не було зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, а також офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача.

Крім того, суд зазначає, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року становить - 1762,00 гривень.

Таким чином, позивач за подання заявленого до розгляду адміністративного позову повинен був сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Судом встановлено, що заявником до адміністративного позову було надано квитанцію від 04.01.2018 року №212736465 на суму 704,80 грн. із зазначенням таких реквізитів: дебет - р/р 10026955900100, кредит - р/р 29023000100559, платник: ОСОБА_1, банк платника: ФДОУ Ощадбанк, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримавача: 805012, із призначенням платежу - збір за позовом, Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суд звертає увагу, що вірними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач: УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок отримувача: 31210206784008, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 704 гривень 80 копійки, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364. Отже, різниться рахунок отримувача.

Таким чином, суд зазначає, що до позовної заяви позивачем не надано документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову всупереч вищенаведеної норми відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України;

- уточненої позовної заяви, а також її копії для направлення відповідачу у справі, яка містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, а також адреси електронної пошти позивача та відповідача;

- уточненої позовної заяви із зазначенням дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, із доказами на підтвердження вказаної обставини, а в разі пропуску строку звернення до суду - заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску;

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Керуючись статтями 122-123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно