Ухвала суду № 71507843, 10.01.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

м. Вінниця

10 січня 2018 р. Справа № 802/65/18-а

16:30 год.

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали заяви Головного управління ДФС у Вінницькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника та зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Білд"

ВСТАНОВИВ:

10.01.2018 року о 13:51 год. Головне управління ДФС у Вінницькій області звернулось в суд із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника та зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Білд".

Ознайомившись з вказаною заявою та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що її належить залишити без руху з наступних мотивів.

Так, згідно із положеннями ст. 283 КАС України заява органу доходів і зборів є різновидом звернення до суду, в тому числі щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника та зупинення видаткових операцій.

Перелік особливих вимог, що визначені до заяви органу доходів і зборів, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть вчинятися в процесі розгляду такої заяви встановлено статтею 283 КАС України. Водночас, в частині, що не врегульована цієї статтею, вимоги до заяви визначаються загальними нормами, зокрема ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Так, п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для суб'єкта владних повноважень становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову з однією вимогою немайнового характеру для суб'єкта владних повноважень становить 1762,00 грн.

Водночас, абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тому, враховуючи, що заявником заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника та зупинення видаткових операцій на рахунках платника, належний до сплати розмір судового збору має становити 3524,00 грн. (тобто 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 р.).

Водночас до матеріалів заяви Головним управлінням ДФС у Вінницькій області не додано жодних доказів оплати її судовим збором, однак подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до 01.03.2018 року.

Визначаючись щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору, суд виходив із наступного.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 10 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

В даному випадку доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, заявник зазначає, що кошторисом ГУ ДФС у Вінницькій області на 2018 рік кошти на сплату судового збору передбачені, однак на даний момент відсутні на розрахунковому рахунку, внаслідок чого ГУ ДФС у Вінницькій області позбавлене повноцінного фінансування на витрати пов'язанні із сплатою судового збору.

Проте, в даному випадку вважаю за необхідне зазначити, що згідно із позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору та не є підставою для відстрочення його сплати.

Крім того, згідно із положеннями ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

З аналізу наведених положень слідує, що законодавцем чітко визначено умови за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк. При цьому можливість відстрочення сплати судового збору суб'єкту владних повноважень, у зв'язку із його обмеженим фінансуванням, даними положеннями не передбачено.

Наведене додаткового підтверджує, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору та не є підставою для відстрочення його сплати.

За таких обставин приходжу до висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання заявника не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КАС України, у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

З огляду на викладене вважаю, що дану заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб сплати судового збору в розмірі 3524,00 грн. за наступними реквізитами: УДКСУ м. Вінниці, код платежу 22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: ГУ ДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, р/р 31219206784002, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись статтею 132, 133, 169, 248, 256, 283 КАС України, –

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Вінницькій області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Заяву Головного управління ДФС у Вінницькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника та зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Білд", залишити без руху.

3. Запропонувати Головному управлінню ДФС у Вінницькій області усунути недоліки заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, у строк до 15:00 год. 11.01.2018 року.

3. Дану ухвалу направити заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна