Рішення № 71505758, 09.01.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2492/17

провадження №: 2-а/398/19/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"09" січня 2018 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Коліуш Г.В., за участю секретаря судового засідання Борозної Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Коняхіна Антона Юрійовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського взводу №1 роти реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Коняхіна Антона Юрійовича про визнання протиправними дій відповідача, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07.07.2017 року серії БР №8330150, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтовує тим, що 07.07.2017 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення підпункту «ґ» п.8.7.3 Правил Дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення в розмірі 425,00 грн. Вважає дії відповідача протиправними, а постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, відповідач не звернув увагу, що позивач, рухаючись на автомобілі, виїхав на перехрестя, коли на світлофорі ще був зелений сигнал, а вже під час проїзду перехрестя увімкнувся жовтий сигнал світлофора, тому відповідно до п.16.8 ПДР позивач повинен був виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофору. Крім то8го, в порушення вимог КУпАП відповідачем не складений протокол, постанова складена на місці зупинки, а не за місцезнаходженням органу поліції, що є порушенням вимог КУпАП та висновків, викладених в рішенні КСУ №5-рп/2015 від 26.05.2015 року.

Позивач в судове засіданні не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засіданні не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань не надав.

Відповідно до ч.3ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 07.07.2017 року відповідачем складено постанову серії БР №833015, про те, що 07.07.2017 року о 20 год. 23 хв. позивач на регульованому перехресті а/д Київ - Знам'янка 244 км з а/д Олександрія-Миколаїв проїхав дане перехрестя на заборонений сигнал світлофору (жовтий), чим порушив підпункт «ґ» п.8.7.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху. Пунктом 1.1 зазначених правил встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

За приписами ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Щодо посилання позивача на порушення встановленого КУпАП порядку притягнення до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.

На думку позивача, такі порушення полягали в тому, що відповідач не склав протокол про адміністративне правопорушення, а також здійснив розгляд справи на місці вчинення правопорушення, чим порушив вимоги ст.ст. 258, 276 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Згідно з частинами 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу. Зазначені норми права вказують на те, що законом встановлений спеціальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, який полягає у тому, що протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова виноситься на місці вчинення правопорушення. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП.

Обґрунтовуючи свої доводи про те, що розгляд справи повинен був здійснюватися за місцезнаходженням органу Національної поліції позивач посилається на ст. 276 КУпАП, яка визначає місце розгляду справи під час провадження у справі про адміністративне правопорушення. Як раніше зазначалося, у даному випадку провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП, не здійснювалося. Постанова серії БР № від 07.07.2017 року була складена на місці вчинення правопорушення, як це передбачено ч. 4 ст. 258 КУпАП.

За таких обставин посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст. 276 КУпАП є необґрунтованими.

Також суд враховує висновок Конституційного Суду України, який викладений у рішенні від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, згідно якого скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На час розгляду конституційного подання і прийняття вказаного рішення, Кодексом України про адміністративні правопорушення не було передбачено застосування скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», що набув чинності з 08 серпня 2015 року були внесені зміни до ст. 258 КУпАП у частині визначення випадків, у яких протокол про адміністративне правопорушення не складається, а накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.

Як раніше зазначалося, на час складення оскаржуваної постанови, ст. 258 КУпАП передбачала спеціальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності було здійснене з дотриманням порядку, встановленого ст. 258 КУпАП у редакції, що діяла на час вчинення правопорушення.

Щодо посилання позивача на ч.2 ст.33 КУпАП щодо неврахування відповідачем під час складання постанови характеру вчиненого правопорушення, особу порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд не приймає до уваги, оскільки тією ж частиною ст.33 КУпАП передбачено, що ці обставини враховуються за винятком випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

В той же час, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1.10 ПДР дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом; зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для, зокрема, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо); маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом; перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг.

Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками (п. 8.1 ПДР).

Сигнали світлофора мають такі значення: а) зелений дозволяє рух; б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора; в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу; е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух; є) поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу (п.п. 8.7.3 п. 8.7 ПДР).

Згідно з підпунктом «ґ» п.8.7.3 Правил дорожнього руху жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. Позивач зазначив, що він виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофору, а вже під час проїзду перехрестя увімкнувся жовтий сигнал світлофор, тому відсутнє порушення підпункту«ґ» п.8.7.3 ПДР .

У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів (п. 8.10 ПДР).

Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху (п. 8.11 ПДР).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ухвалою суду від 19.07.2017 року відповідачу було запропоновано у разі невизнання адміністративного позову подати письмові заперечення по суті заявлених вимог, долучивши відповідні докази на обґрунтування цих заперечень (докази, що подаються в копіях, повинні бути належним чином завірені). Крім того, було витребувано від роти реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області в строк до 14.08.2017 року належним чином завірену копію постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 серії БР № 833015 від 07.07.2017 року, копію письмових пояснень ОСОБА_1 з приводу правопорушення, якщо вони ним надавались, а також копії всіх відеозаписів правопорушення, які були зроблені за допомогою відеокамер, що розташовані на одязі патрульних поліцейських та в автомобілі патрульних поліцейських, та копії свідоцтв (сертифікатів) про перевірку технічних засобів (приладів), які використовувалися для фіксації правопорушення. В порушення вимог зазначеної ухвали відповідачем жодних доказів на підтвердження правомірності дій не надано, ротою реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області вимоги ухвали не виконані, жодних доказів не надано.

Згідно з п.10 п.1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пп.15.5 пп. 15 п.1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 242-246, 250, 286, 293, 295 КУпАП, ст.ст. 242-246,250,255,286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до поліцейського взводу №1 роти реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Коняхіна Антона Юрійовича (місцезнаходження юридичної особи: 25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709)- задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07.07.2017 року серії БР №8330150 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В іншій частині - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 09.01.2018 року

Суддя Коліуш Г.В.