Ухвала суду № 71505529, 10.01.2018, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 809/469/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді – Сабадаха Б.В.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

з участю: представника позивача: ОСОБА_1,

відповідачки: ОСОБА_2,

представника відповідачки: ОСОБА_3,

представника третьої особи: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

31.05.2017 року згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 року, справу за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про зобов'язання до вчинення дій передано на розгляд Косівському районному суду як адміністративному суду.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття провадження в справі, оскільки даний спір розглядається за правилами цивільного судочинства.

Представник позивача заперечила щодо закриття провадження в справі, оскільки ч.1 ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об’єкта та компенсацію витрат, пов’язаних з таким знесенням, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні також заперечила щодо задоволення клопотання про закриття провадження в справі.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи та клопотання, приходить до наступного висновку.

Згідно п.п.10) п.1 Розділу VII Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції, установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Однак, відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-1403цс16 від 09.11.2016 року, роз’яснено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Зазначені положення узгоджуються з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України та статті 3 ЦПК України.

З урахуванням норм частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 15 ЦК України правом звернення до суду за захистом наділені: особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів; органи і особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Таким чином, суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що спір за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України про знесення об’єкта самочинного будівництва, збудованого на земельній ділянці, не відведеній у встановленому порядку для цієї мети, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, згідно п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на вище наведене, суд приходить до висновку, що провадження в справі слід закрити, а позивачеві роз’яснити, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись ст.ст.238, 239 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про зобов'язання до вчинення дій, - закрити.

Роз’яснити Державній архітектурно-будівельній інспекції України про право звернення до Косівського районного суду Івано-Франківської області в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У відповідності до п.п.15.5 п.п.15 п.1 Розділу VII Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Б.В. Сабадах