Ухвала суду № 71505420, 10.01.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15321/17

Провадження № 1-кс/344/11/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Присяжнюка В.Я. підозрюваної ОСОБА_1 та її захисника Ткачук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 4201609125000025 від 08.07.2016, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилався на те, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1, переслідуючи мету незаконного збагачення, бажаючи мати стабільне джерело доходу від протиправної діяльності, у грудні 2016 року та травні 2017 року, всупереч врегульованих законом суспільних відносин, щодо моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, займалася сутенерством, що полягало в прийнятті замовлень від клієнтів щодо надання платних послуг сексуального характеру, оренді житла для проживання проституток та надання ними сексуальних послуг, при необхідності організовувала транспортування осіб, що надавали сексуальні послуги для зайняття проституцією, контролювала час початку та закінчення замовлення для надання ними сексуальних послуг, пересвідчувалась у відсутності перешкод для зайняття особами проституцією, отримувала кошти від проституток за надання ними платних послуг сексуального характеру, розподіляла між ними прибутки, отримані внаслідок їх зайняття проституцією, тобто вчиняла дії по забезпеченню заняття проституцією інших осіб за наступних обставин:

У грудні 2016 року та травні 2017 року ОСОБА_1 орендувала квартиру у АДРЕСА_2 для проживання проституток та організації в них місця для надання ними сексуальних послуг. Маючи на меті зайнятися сутенерством, діючи з прямим умислом шляхом спонукання, впливу на свідомість та переконування в доцільності, вигідності зайняття проституцією, ОСОБА_1 умовила ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про вчинення щодо них сутенерства, а саме: дій по забезпеченні їх заняттям проституцією за грошову винагороду, що полягали у звідництві їх з особами чоловічої статі для надання їм послуг сексуального характеру за гроші, отриманні замовлень про надання сексуальних послуг, захисту від насильства зі сторони клієнтів. Домовилась з ними, що година сексуальних послуг, які вони надаватимуть, коштуватиме 1 000 грн., із виїздом до клієнта 1 200 грн. З отриманих коштів, 500 грн. залишались у проститутки, яка надавала послуги, а 700 грн., відповідно, отримувала ОСОБА_1, за забезпечення та організацію їх діяльності.

Далі, ОСОБА_1 розмістила оголошення в мережі «Інтернет» з пропозицією про надання платних сексуальних послуг та вказала номер мобільного телефону для прийому замовлень.

Крім того у вказаний період ОСОБА_1 будучи впевненою в безкарності своїх дій, діючи умисно, з метою власної наживи, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки та моральними засадами суспільства в частині встановлення зв'язків між людьми для задоволення їх статевих потреб, під приводом проживання, спеціально орендувала квартиру у АДРЕСА_2, де створила та утримувала місце розпусти у якій надавалися сексуальні послуги за грошову винагороду.

Так, 22 грудня 2016 року, приблизно о 19 год. 55 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в орендованій й квартирі АДРЕСА_1 де виконуючи функції адміністратора та координатора діяльності проституток, які надають інтимні послуги, отримала від ОСОБА_7 та ОСОБА_8, телефонне замовлення на надання таких послуг двома проститутками. ОСОБА_1, повідомила їм, що вартість таких послуг двома проститутками за 1 годину коштуватиме 2200 грн., при цьому вони узгодили, що послуги проститутки будуть надавати на орендованій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 квартирі по АДРЕСА_3.

В подальшому, діючи умисно, ОСОБА_1 по телефону повідомила проституток про необхідність надання двома із них сексуальних послуг в орендованій клієнтами квартирі. Приблизно о 20 год. 25 хв., цього ж дня, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 разом із двома проститутками прибули на таксі до квартири по АДРЕСА_3 де їм були надані послуги інтимного характеру, за які ними сплачено кошти в сумі 2 200 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 28.05.2017, приблизно о 12 год. 27 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в орендованій квартирі АДРЕСА_1 де виконуючи функції адміністратора та координатора діяльності дівчат, які надають інтимні послуги, отримала від ОСОБА_10, телефонне замовлення на надання таких послуг, при цьому, повідомила йому про вартість вказаних послуг 1200 грн. та узгодила місце їх надання за адресою: АДРЕСА_2.

В подальшому, діючи повторно, умисно, ОСОБА_1 по телефону повідомила проституток про необхідність однією із надання сексуальних послуг в орендованій нею квартирі. Приблизно о 12 год. 42 хв. цього ж дня ОСОБА_10 прибув до квартири по АДРЕСА_2, де йому були надані послуги інтимного характеру, за які ним було сплачено кошти в сумі 1 200 грн.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Чаплино Дніпропетровської області зареєстрована та проживає АДРЕСА_4, українка, громадянство України, раніше не судима.

30.06.2017 складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 302 КК України.

В межах кримінального провадження з метою повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, її неодноразово викликалося до слідчого для проведення слідчих дій з її участю, однак остання скривалася та на слідчі дії не з'являлася.

10.07.2017 ОСОБА_1 оголошено в розшук.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується вилученими речовими доказами, показаннями свідків, протоколами контролю за вчиненням злочину, протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, та іншими матеріалами провадження в їх сукупності.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого, за який відповідно до ч. 2 ст. 303 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років позбавлення волі.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі строком до семи років.

- п. 3 - незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

З метою запобігання цим ризикам, є необхідність у забезпеченні виконання ОСОБА_1, покладених на неї процесуальних обов`язків та обрання їй запобіжного заходу - тримання під вартою.

25.09.2017 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру та повістку про необхідність з'явитися для проведення з її участю слідчих дій, однак остання на слідчі дії не з'являється.

З викладеного вище вбачається, що підозрювана ОСОБА_1, є жителем іншої області, тривалий час свідомо переховувалась від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, що свідчить про неможливість запобігання цих ризиків, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив задоволити без визначення застави.

В судовому засіданні захисник підозрюваної повідомив, що проти задоволення клопотання заперечив, просив відмовити в його задоволенні.

Підозрювана в судовому засіданні підтримала думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрювану та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 30.06.2017 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 303, ч. 2 ст. 302 КК України, за які зокрема передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років.

В межах кримінального провадження з метою повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, її неодноразово викликалося до слідчого для проведення слідчих дій з її участю, однак остання скривалася та на слідчі дії не з'являлася.

10.07.2017 ОСОБА_1 оголошено в розшук.

25.09.2017 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру та повістку про необхідність з'явитися для проведення з її участю слідчих дій, однак остання на слідчі дії не з'являється.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 16 листопада 2017 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_1

10.01.2018 року надійшов лист старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Івано-Франківській області Приймака В.В. з якого вбачається, що 09.01.2018 року на підставі ухвали слідчого судді від 16 листопада 2017 року була затримана ОСОБА_1

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів передбачених ч.2 ст 302, ч.2 ст.303 КК України.

При цьому доводи захисника підозрюваної фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини ОСОБА_1

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваної: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваної дані, її вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, та те, що даний злочин є суспільнонебезпечним діянням, яке вкрай негативно впливає на суспільство в цілому, а тому вважаю за необхідне при визначенні застави вийти за межі п.2 ч.5 ст. 182 КПК України та визначити таку в розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 250 (двісті п"ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкриміновані злочини, характер та обставини їх вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрювану передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Чаплино Дніпропетровської області зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_4, українки, громадянки України, раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 10 березня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 440 500 (чотириста сорок тисяч п"ятсот) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 на строк до 10 березня 2018 року включно обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;

та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області Присяжнюка В.Я.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.