Ухвала суду № 71504717, 10.01.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7624/17

Провадження № 2/0182/525/2018

У Х В А Л А

Іменем України

10.01.2018 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним , -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк" про визнання договору №NIH0G100493447 від 20 червня 2007 року, укладеного 19 грудня 2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ПАТ "Акцент - банк" про відступлення права вимоги недійсним.

Суддя, розглянувши дану позовну заяву, приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 в обґрунтування вимог послалась на ЗУ „Про захист прав споживачів ,в тому числі в частині звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до Постанови Верховного суду України від 14 вересня 2016 року по справі №6-223цс16 наявний правовий висновок про наступне.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частини перша та четверта статті 1054 ЦК України) та Законом України «Про захист прав споживачів».

Законом України «Про захист прав споживачів», регулюються кредитні відносини між банком та споживачем щодо надання кредитних коштів на споживчі потреби.

Задоволення споживчих потреб людини здійснюється шляхом отримання нею споживчих благ, які мають на меті задоволення її потреб на забезпечення життя, здоров"я та життєдіяльності, зокрема придбання товарів широкого вжитку і тривалого користування, транспортних засобів, на нагальні потреби: лікування, навчання, весілля, народження дитини, непередбачені обставини тощо.

Засобом задоволення тих чи інших споживчих потреб людини виступають споживчі блага. Це товари та послуги індивідуального або виробничого призначення, що використовуються для задоволення особистих економічних та побутових потреб окремих людей. Споживчі блага можуть бути як матеріальними потребами (товари) так и нематеріальними (послуги).

Споживчій кредит надається кредитором фізичним особам на придбання споживчих товарів або послуг.

За своїм змістом частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», є нормою, що встановлює особливий порядок врегулювання вимог кредитодавця, у разі неналежного виконання умов договору споживчого кредиту, що відрізняється від задоволення вимог кредитора за договором банківського кредиту, на який положення законодавства про захист прав споживачів не поширюються.

Як вбачається з поданого позову ОСОБА_1 посилається лише на Закон України „Про захист прав споживачів, однак із змісту викладених в позові правовідносин, які виникли між сторонами оспорюваного договору про відступлення права вимоги, позивачем не зазначено, що цей договір здійснений з метою задоволення особистих економічних та побутових потреб позивача.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов до висновку, що врегулювання спору за договором про відступлення права вимоги в даному випадку регулюється вимогами ЦК України та умовами укладеного договору про відступлення права вимоги, і за таких обставин положення законодавства про захист прав споживачів щодо цього договору, який не є споживчим, в тому числі і щодо встановленої пільги по сплаті судового збору, не поширюється.

Таким чином, відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 185 ЦПК України, в редакції від 15 грудня 2017 року, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 185, 258 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заявуОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, інакше заяву вважати неподаною і повернути позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_2