Постанова № 71503474, 09.01.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 січня 2018 року Справа № 903/736/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія"

на рішення господарського суду Волинської області від 29.11.2017 р.

(ухвалене о 11:00 год., у м. Луцьку, повний текст складено 05.12.2017р.)

у справі № 903/736/17 (суддя Костюк С.В.)

за позовом Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Рожищенської міської ради Волинської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія"

про стягнення 138 370,00 грн. збитків

за участю представників сторін:

від органу прокуратури: ОСОБА_2

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Маневицької прокуратури Волинської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Рожищенської міської ради до ТОВ "Волинська нафтогазова компанія" про стягнення 138370 грн. збитків.

При обґрунтуванні позову, прокурор вказує, що згідно Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Рожище, затвердженого рішенням Рожищенської міської ради № 59/5 від 22.10.2015 р., відповідач був зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Рожище шляхом укладення договору про пайову участь на підставі вищезазначеного закону. Ухилення замовника – відповідача від укладення договору пайової участі до прийняття об’єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов’язань та вимог вищезазначеного закону.

Рожищенською міською радою Волинської області 03.08.2016 р. було направлено на адресу відповідача повідомлення про необхідність укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, у листі-відповіді зазначено, що товариство проводило лише реконструкцію операторської, а не забудову земельної ділянки, тому на нього не поширюється дія ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.11.2017 р. у справі № 903/736/17 було задоволено позов Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в особі Рожищенська міська рада Волинської області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія" про стягнення 138370 грн. збитків.

При винесені вказаного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Рожище, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Місцевий господарський суд, проаналізувавши положення ст. ст. 2, 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 4, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п. 1.3. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Рожище, затвердженого рішенням Рожищенської міської ради № 59/5 від 22.10.2015 р. прийшов до висновку, що відповідач - ТОВ "Волинська нафтогазова компанія" є замовником будівництва (поняття якого включає реконструкцію) та, що на відповідача поширюються положення ч.6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Суд встановив, що неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рожищенська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до висновку вимоги щодо стягнення із відповідача збитків в розмірі 138370 грн. (10 відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта) відповідають вимогам чинного законодавства, яке регулює дану сферу правовідносин та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Рожище, затвердженого рішенням Рожищенської міської ради № 59/5 від 22.10.2015 року, а відтак позов є підставним та прийняв рішення про його задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія" звернулося з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення господарського суду Волинської області від 29.11.2017 р. у справі № 903/736/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Виходячи з системного аналізу п. п. 4, 13 ст. 1, ст. 2, ч. ч. 2, 3, 9 ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, дія цього закону на відповідача не поширюється, оскільки ТОВ “Волинська нафтогазова компанія” здійснювало лише реконструкцію приміщення, без забудови нової земельної ділянки, а отже не є замовником будівництва, у зв’язку з чим у нього був відсутній обов’язок укладати договір про пайову участь та сплачувати кошти пайової участі.

Апелянт зазначає, що для застосування відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини, за відсутності хоча б одного з яких цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта – для нежитлових будівель та споруд.

Відповідач не погоджується з заявленою сумою збитків в розмірі 138370 грн., оскільки незрозуміло з якої суми вираховувалися відсотки, адже до загальної суми включаються витрати на машини, обладнання та інвентар, тобто роботи, які не відносяться до реконструкції чи будівництва.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія" вважає, що вищевказане судове рішення є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Від Маневицької місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого просить оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги – відмовити.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує на таке.

Неправомірна бездіяльність відповідача - ТОВ «Волинська нафтогазова компанія» щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рожищенська міська рада фактично була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв’язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Також, безпідставним є твердження відповідача про те, що вимоги ст. 40 Закону України «Про регулюванню містобудівної діяльності» не поширюється на правовідносини, які виступають предметом судового розгляду у даній судовій справі.

За змістом статей 2, 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також статей 4, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», під забудовою території необхідно розу діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, що передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.

Місцевою прокуратурою встановлено, що ТОВ «Волинська нафтогазова компанія», згідно сертифіката серії ІУ №165153422366, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 08.12.2015 р., є замовником будівельних робіт на об'єкті будівництві: «Реконструкція операторської АЗС на вул. Першого Травня, 1-Д в м. Рожище Волинської області без втручання в технологічні процеси даного об’єкту».

Тобто, реконструкція, що була здійснена відповідачем охоплюється законодавчим визначенням забудови, а тому, виходячи із навезених вище положень чинного законодавства, ТОВ «Волинська нафтогазова компанія» являється замовником будівництва.

Відповідно до ч. 6 ст. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 3.1 Порядку розмір пайової участі для замовників будівництва АЗС всіх типів визначено в розмірі 10% від загальної кошторисної вартості будівництва цих об’єктів.

Згідно п. 10 акта готовності об’єкта до експлуатації від 17.10.2015 р., на підставі якого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано відповідачу - ТОВ «Волинська нафтогазова компанія» сертифікат серії ІУ №165153422366 від 08.12.2015 р. кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією на будівництво становить 1383700 грн.

Враховуючи, вищевикладене, розмір пайової участі ТОВ «Волинська нафтогазова компанія» складає 138370 грн.

За наведеного вище, прокурор вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Відтак, оскаржене рішення є цілком законним, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Позивач - Рожищенська міська рада не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

09 січня 2018 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 29.11.2017 р. у справі № 903/736/17 належить скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Прокурор в судовому засіданні заявив, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

В судове засідання 09.01.2018 р. представник Рожищенської міської ради не з'явився. Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що позивач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення, направлене позивачу у справі (а. с. 132), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе закінчувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Рожищенської міської ради.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що рішенням Рожищенської міської ради від 22.10.2015 р. № 59/5 було затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Рожище (надалі – Порядок) (а. с. 92).

Вказане рішення було розміщене на офіційному сайті Рожищенської міської ради 23.10.2015 р. та надруковано 27.11.2015 р. № 22 в інформаційно-аналітичній газеті “Рожищанин” (а. с. 90-91).

Відповідно до п. 1.2. Порядку, даний Порядок регламентує організаційні та економічні відносини, пов'язані з порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Рожище у зв’язку з будівництвом будь-яких об’єктів на території міста.

Згідно із п. 1.3 Порядку будівництво – спорудження нових об’єктів громадського, виробничого та іншого комерційного призначення, їх реконструкція, розширення, добудова, реставрація, відбудова та відтворення втраченої історичної забудови, капітальний ремонт будинків, споруд та інших об’єктів, їх перепрофілювання, переобладнання, технічне переоснащення. Об’єкти будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, комунікації, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Пунктами 3.1, 3.2 Порядку передбачено залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Рожище, затвердженого рішенням Рожищенської міської ради № 59/5 від 22.10.2015 р., розмір пайової участі для замовників будівництва будівель АЗС всіх типів визначено у розмірі 10 відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва цих об’єктів.

08.12.2015 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, на підставі акту готовності об’єкта до експлуатації від 27.11.2015 р., видано сертифікат серії ІУ № 165153422366, яким підтверджено готовність до експлуатації закінченого будівництвом об’єкта, а саме “Реконструкція операторської для АЗС на вул. Першого Травня, 1-Д в м. Рожище Волинської області без втручання в технологічні процеси даного об’єкта”. Замовником будівельних робіт за даним сертифікатом є ТОВ “Волинська нафтогазова компанія”, характер будівництва – реконструкція (а. с. 28-34).

Листом № 784/02-22/2-16 від 03.08.2016 р. Рожищенська міська рада повідомила ТОВ “Волинська нафтогазова компанія” про необхідність укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста (а. с. 18).

Листом № 133 від 15.08.2016 р. ТОВ "Волинська нафтогазова компанія" повідомила позивача про те, що проводилася лише реконструкцію операторської, а не забудову земельної ділянки, тому на нього не поширюється дія ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а. с. 19).

Враховуючи несплату пайової участі населеного пункту ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Волинська нафтогазова компанія», заступник керівника Маневицької прокуратури Волинської області звернувся з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення 138370 грн. збитків.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних даних справи.

Прокурор звертаючись до суду посилається на те, що відповідач не уклав договір про пайову участь чим спричинив збитки Рожещинській міській раді. Відповідач в свою чергу заперечує позовні вимоги та вказує, що ним була здійснена реконструкція існуючого об’єкту, а не забудова нової земельної ділянки, у зв’язку із чим на відповідача не поширюється положення ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Тобто, законодавець в даній нормі закону включив нове будівництво, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт в поняття будівництво, а тому твердження відповідача що ним було здійснено реставрацію а не будівництво є помилковими та не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Як вказувалося вище, 22.10.2015 р. Рожищенською міською радою прийнято рішення № 59/5, яким затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Рожище, котрий регламентує організаційні та економічні відносини, пов'язані з порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Рожище у зв’язку з будівництвом будь-яких об’єктів на території міста.

Згідно з п. 1.3 Порядку будівництво – спорудження нових об’єктів громадського, виробничого та іншого комерційного призначення, їх реконструкція, розширення, добудова, реставрація, відбудова та відтворення втраченої історичної забудови, капітальний ремонт будинків, споруд та інших об’єктів, їх перепрофілювання, переобладнання, технічне переоснащення. Об’єкти будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, комунікації, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Тобто, замовник має звернутись до органу місцевого самоврядування з пропозицією укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Як було встановлено колегією суддів вище, будівництво здійснювалося відповідачем у даній справі – ТОВ «Волинська нафтогазова компанія» про, що свідчить сертифікат серії ІУ № 165153422366 від 08.12.2015 р. (а. с. 28).

Щодо розрахунку розміру пайової участі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Згідно із п. 3.1 Порядку розмір пайової участі для замовників будівництва будівель АЗС всіх типів визначено у розмірі 10 відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва цих об’єктів.

Відповідно до п. 10 акта готовності об’єкта до експлуатації від 17.10.2015 р., на підставі якого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано відповідачу – ТОВ “Волинська нафтогазова компанія” сертифікат серії ІУ № 165153422366 від 08.12.2015 року, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією на будівництво становить 1383700 грн. (а. с. 29-34).

В матеріалах справи наявний розрахунок розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Рожище, який необхідно було сплатити ТОВ «Волинська нафтогазова компанія», відповідно до якого розмір пайової участі становить 138370 грн. (а. с. 27).

Враховуючи вищевикладене, розмір позовних вимог, котрі прокурор позиціонує як збитки в сумі 138370 грн. (1383700 грн. х 10%) є обґрунтованим.

Щодо наявності підстав для стягнення збитків, колегія суддів бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначення збитків та види збитків дано законодавцем у статті 22 Цивільного кодексу України та розширеному тлумаченню вони не підлягають.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

З огляду на положення статті 22 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як було вставлено судом апеляційної інстанції вище, відповідач не укладав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Рожище, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рожищенська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних, допустимих та достатніх доказів у розумінні ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування рішення господарського суду Волинської області від 29.11.2017 р. у справі № 903/736/17 відсутні.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, –

УХВАЛИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 29.11.2017 р. у справі № 903/736/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія" - без задоволення.

2. Справу № 903/736/17 повернути в господарський суд Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом 20 днів з дня її проголошення в порядку визначеному ГПК України.

Повний текст складено 10.01.2018 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.