Рішення № 71503228, 09.01.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року Справа № 925/1582/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – представник за довіреністю,

від відповідача – представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича

фірма “Агросвіт”, смт. Приютівка, Олександрійського району,

Кіровоградської області

до фермерського господарства “Клевань”, с. Кривчунка,

Жашківського району, Черкаської області

про стягнення 3 399 340 грн. 80 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма “Агросвіт” до фермерського господарства “Клевань” про стягнення боргу в розмірі 3 399 340 грн. 80 коп., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 26 квітня 2017 року за №59.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 грудня 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 09 січня 2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 грудня 2017 року було зобов’язано відповідача надати до суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду відзив на позов, а також необхідні докази, що обґрунтовують заперечення по суті позовних вимог, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 09 січня 2018 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1582/17.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки продав відповідачу товар на умовах визначених договором №59 від 26 квітня 2017 року, проте свій обов’язок щодо оплати придбаного товару відповідач виконав частково, у зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 3 399 340 грн. 80 коп. боргу.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 26 квітня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма “Агросвіт” від імені якої діє Черкаська філія товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма “Агросвіт” (продавець) та фермерським господарством “Клевань” (покупець) було укладено договір поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції за №59 (а.с.14-16).

Згідно п. 1.1. договору продавець зобов’язався здійснити постачання товарів безпосередньо пов’язаних з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції, покупцю/виробникові такої сільськогосподарської продукції, а саме: насіння, засоби захисту рослин, добрива (далі - товар), який покупець зобов’язується прийняти та оплатити, відповідно до п. 1.2. цього договору на умовах, що вказуються сторонами в Доповненнях.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

Загальна кількість товару, еквівалент ціни товару, погоджений курс, асортимент, ціна, строки поставки, оплати та умови оплати товару, що постачається за даним договором визначається сторонами на кожну окрему партію товару у Доповненнях до нього (п. 1.2. договору).

Сторонами до договору поставки були укладені доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту, згідно умов яких сторони визначали асортимент товару, його кількість та ціну, а також строк оплати товару (а.с. 17-36).

Позивач свої зобов’язання за договором виконав та поставив відповідачу товар на суму 4 684 954 грн. 96 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с. 37-48).

Товар було прийнято відповідачем, що також підтверджується вищенаведеними допустимими доказами, зокрема, підписаними видатковими накладними скріпленими відтиском печатки фермерського господарства “Клевань”.

Однак, обов’язок щодо оплати поставленого товару покупець виконав частково, здійснивши оплату в сумі 1 045 300 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по банківському рахунку за період з 01 січня 2017 року по 16 листопада 2017 року (а.с. 50-51).

Також матеріалами справи (а.с 49) підтверджується, що відповідачем було повернуто позивачу товару на суму 223 663 грн. 54 коп., в зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 3 399 340 грн. 80 коп. боргу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В доповненнях до договору поставки №№1/тк – 5/тк, 7/тк -18 тк сторони визначили, що остаточний розрахунок за поставлений товар до 01 листопада 2017 року, в доповненні №20/тк - до 10 жовтня 2017 року, в доповненні №21/п сторони встановили, що остаточний розрахунок - до 25 вересня 2017 року, в доповненні №22/п остаточний строк оплати до 01 грудня 2017 року.

Тобто, остаточний строк оплати товару по договору станом на момент звернення позивача до суду настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність невиконаного грошового зобов’язання відповідача перед позивачем по договору №59 від 26 квітня 2017 року.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням загальної суми поставленого товару, часткової оплати та вартості повернутого товару, сума боргу складає 3 415 991 грн. 42 коп.

Проте, зі змісту позову вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача лише 3 399 340 грн. 80 коп.

Судом враховано, що позивач самостійно визначив суму боргу, яку заявив до стягнення.

Таким чином заборгованість в розмірі 3 399 340 грн. 80 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фермерського господарства “Клевань”, вул. Ювілейна, 28, с. Кривчунка, Жашківського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 32191441 на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма “Агросвіт”, вул. Межева, 2/1, смт. Приютівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, ідентифікаційний код 23233729 – 3 399 340 грн. 80 коп. боргу та 50 990 грн. 11 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 10 січня 2018 року.

Суддя А.В.Васянович