Ухвала суду № 71503189, 10.01.2018, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

10 січня 2018 року Справа 923/675/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. у судовій справі

за первісним позовом: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", м. Чорноморськ Одеської області,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарабєй", м. Херсон,

про стягнення заборгованості в сумі 187 404,37 грн. за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарабєй", м. Херсон,

до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", м.Чорноморськ Одеської області,

про визнання недійсним договору,

за участю представників: не запрошувались.

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарабєй" про стягнення заборгованості у розмірі 187 404,37 грн. за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.09.2017 суддею Задорожною Н.О. прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду на 12.10.2017 р.

11.10.2017 року ТОВ "Скарабєй" (відповідач за первісним позовом) звернулось до суду із зустрічною позовною заявою у якій просить визнати недійсним договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 339-од від 02.10.2015 року, укладеного між Державним підприємством “Іллічівський морський торговельний порт” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Скарабей” в частині визначення вартості утримання 1 кв.м. орендованого нежитлового приміщення на місяць у розмірі 50,43 грн., перерахування у розмірі 13,68 грн., у розмірі 64,11 грн. визначених згідно Додатку №1 (Розрахунку) та відповідно нього у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунках: Пр/ 10 222 від 30.09.2016, Пр/ 11341 від 31.10.2016, Пр/ 12 476 від 30.11.2016, Пр/ 13 614 від 31.12.2016, Пр/ 708 від 31.01.2017, Пр/ 1753 від 28.02.2017, Пр/ 2702 від 31.03.2017.

У зв'язку з тривалою відпусткою судді Задорожної Н.О. призначено повторний автоматичний розподіл справи. Цим розподілом справу передано судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою суду від 02.11.2017 року прийнято справу до свого провадження, прийнято зустрічну позовну заяву для сумісного розгляду з первісним позовом.

09.01.18 позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову від: 28.12.2017 р. № 1812/06-21, у якій просить суд накласти арешт на грошові кошти в межах ціни первісного позову у сумі 187 404,37 грн., що знаходяться на рахунках ТОВ «Скарабей» (Код ЄДРПОУ 31652932, 73025, м. Херсон, вул. Горького, 29, офіс 1) п/р 26002016910282 в філії ПАТ «Укрексімбанк» м. Херсон, МФО 352639, Індивідуальний податковий номер 31652932 та відкритих в будь-яких інших банківських або кредитно-фінансових установах.

Відповідно до приписів ст. 136 ГПК України: «Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.»

Відповідно до частин 1 та 6 статті 140 ГПК України: «Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу... ».

Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на грошові суми, що належать відповідачу.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (із подальшими змінами) (надалі - Постанова) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно абз. 2, 3, 4 пункту 3 зазначеної Постанови, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком про повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

Позивач за первісним позовом вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу за первісним позовом, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за первісним позовом, при цьому позивач за первісним позовом пов’язує необхідність вжиття зазначених заходів забезпечення позову з наступними обставинами та бездіяльністю відповідача за первісним позовом:

ухилення ТОВ «Скарабей» від виконання зобов’язання після пред’явлення претензій;

ухилення TOB «Скарабей» від виконання рішення Господарського суду Херсонської області (за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю Ns 339-од від 02.10.2015);

ухилення ТОВ «Скарабей» від виконання рішень суду (за іншими договорами, укладеними за участю ДП «МТП «Чорноморськ»);

невиконання ТОВ «Скарабей» взятих на себе зобов’язань за договором оренди № 5/64 від 21.10.2013.

Зазначена бездіяльність відповідача за первісним позовом стала підставою для звернення позивача до господарського суду з первісним позовом. Разом з тим, така бездіяльність не свідчить про вчинення відповідачем за первісним позовом конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду та про утруднення (унеможливлення) виконання рішення по справі.

У зв’язку з не належним обґрунтуванням позивачем за первісним позовом необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не зазначенням про вчинення відповідачем за первісним позовом конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань, про які йдеться у первісному позові, після пред'явлення вимоги та подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо) заява позивача про забезпечення позову від: 28.12.2017 р. № 1812/06-21 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у забезпеченні позову, за заявою позивача від: 28.12.2017 р. № 1812/06-21.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення (підписання) повного судового рішення (ухвали).

Суддя Ю.В. Гридасов