Рішення № 71503068, 04.01.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.18 Справа № 917/2058/17

За позовом Служби автомобільних доріг у Луганській області, вул. Гагаріна 70, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Євробуд", вул. Дмитра Коряка (Червоноармійська), 3, оф. 215, м. Полтава, Полтавська область, 36000

про стягнення 7 830 835,53 грн.

Суддя Киричук О.А.

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.12.2017.

15.12.2017, після порушення провадження у справі, набрала чинності нова редакція ГПК України (ЗУ № 2147-VIII від 03.10.2017).

Відповідно до п.п. 9 п. 1 Перехідних положень ГПК (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи те, що по справі № 917/2058/17 було порушено позовне провадження, суд вважає за необхідне продовжувати розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Розглядається позов про стягнення 7 830 835,53 грн заборгованості по договору підряду від 12.12.2016 №16 на закупівлю робіт (послуг) з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Р-07 Чугуїв - Мілове (через м. Старобільськ), з яких: 6424570,00 грн - сума попередньої оплати, 823772,22 грн пені, 98123,00 грн - 3% річних, 484370,31 грн інфляційних.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач прострочив виконання своїх договірних зобов'язань.

Представники сторін, належно повідомлені про час та місце розгляду даної справи, в судове засідання не з'явилися.

03.01.2017 позивач через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 76).

Відповідач відзив на позов не надав.

У п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що суд не викликав представників сторін у судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою, неявка представників не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні за наявними матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України.

До того ж суд відкладав розгляд справи за клопотанням позивача.

За даних обставин, враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

12.12.2016 між Службою автомобільних доріг в Луганській області (Замовник) та ТОВ “ЗАХІД ЄВРОБУД” (Підрядник) укладений договір підряду №16 на закупівлю робіт (послуг) з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Р -07 Чугуїв - Мілове (через м. Старобільськ) на ділянці км 132+000-км 135+000 у Луганській області.

Відповідно до п. 1.1 договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати у 2016-2017 роках на свій ризик власними і залученими силами і засобами роботи (послуги) ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт". ДК 021:2015: 45233142-6 - Ремонт доріг Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-07 Чугуїв - Мілове ( через м. Старобільськ) на ділянці км 132+000 - км 135+000 у Луганській області , відповідно до проектно-кошторисної документації, здати в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію Замовнику, усунути протягом гарантійного строку експлуатації об'єкту недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт (послуг), а Замовник зобов'язується передати Підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені ремонтні роботи та оплатити їх.

Склад та обсяги робіт (послуг), що є предметом договору, визначаються на підставі проектно-кошторисної документації (п. 1.2).

Згідно з п. 2.1 договірна ціна узгоджена сторонами (додаток № 1) є невід'ємною частиною цього договору, складає 24 382 437,60. Договірна ціна є динамічною.

Порядок визначення вартості договірної ціни проводиться згідно положень "Порядку визначення вартості капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування (державного та місцевого значення)" СОУ 42.1-37641918-050:2012., та окремими положеннями ДСТУ Б.Д. 1.1 -1:2013, і може змінюватись у випадках, передбачених п.п.6.3.2.3 вищевказаного ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 (п. 2.2).

Відповідно до п. 3.1 строки виконання робіт (послуг) передбачаються календарним планом робіт (послуг), що додається до договору і є його невід'ємною частиною (додаток №2).

При несвоєчасному, з вини Підрядника, початку виконання робіт (послуг), їх відставанні від графіка протягом місяця, Замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (п. 3.2).

Календарна дата початку робіт (послуг ) - з моменту підписання договору, кінцевий строк закінчення робіт (послуг) - грудень 2017 року (п. 3.3).

Місце виконання робіт (послуг): автомобільна дорога загального користування державного значення Р-07 Чугуїв - Мілове ( через м. Старобільськ) на дільниці км 132+000 - км 135+000 у Луганській області (п. 3.4).

Підрядник приступає до виконання робіт (послуг) за умови передачі йому Замовником проектно-кошторисної документації (п. 3.5).

Відповідно до п. 4.2 договору підряду №16 Замовник до початку виконання робіт (послуг) може здійснити попередню оплату у розмірі 30% вартості річного обсягу робіт відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” строком на один календарний місяць відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів. По закінченню місячного терміну Підрядник зобов'язаний надати підписані уповноваженими представниками сторін акти виконаних робіт по формі КБ-2в на суму попередньої оплати.

Якщо попередня оплата використана неповністю з вини Підрядника, невикористана сума повертається Замовнику в термін 10 днів.

Наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 02.03.2017 №55 погоджено відповідачу виплату Службою автомобільних доріг у Луганській області авансу на строк не більше одного місяця для здійснення робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Р - 07 Чугуїв -Мілове (через м. Старобільськ) на ділянці км 132+000-км 135+000 у Луганській області у розмірі 7 000 000,00 грн, який не перевищує 30 відсотків вартості річного обсягу робіт, в межах затвердженого плану фінансування дорожнього господарства у 2017 році.

На виконання умов договору платіжним дорученням №200 від 18.05.2017 на рахунок відповідача № 260098267001, відкритий в ПАТ “Банк інвестицій та заощаджень” МФО 380281, позивачем перераховано попередню оплату в сумі 7 000 000,00 грн.

Строк повернення авансового платежу, його частини, або надання акту форми КБ -2в на підтвердження використання суми отриманого авансу сплив 20.06.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вимога про повернення авансового внеску по договору підряду № 16 (вих. № 1-593 від 21.06.2017).

12.07.2017 на адресу відповідача направлена повторна вимога від № 1-665 про надання актів виконаних робіт на суму попередньої оплати за формою КБ-2в в строк до 17 липня 2017 року, або повернення авансу/невикористаної його частини.

Проте, як зазначає позивач, вимоги залишені відповідачем без задоволення.

Відповідно до п. 12.4 договору підряду №16 за порушення строку повернення невикористаної частини попередньої оплати Підрядник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Підрядник зобов'язаний до 15 числа наступного місяця нарахувати пеню на суму несвоєчасно повернутої частини невикористаної оплати станом за минулий місяць з урахуванням офіційного рівня інфляції, та перерахувати її до загального фонду державного бюджету. Копію платіжного доручення про перерахування пені та копію розрахунку пені надати Замовнику у термін до 20 числа відповідного місяця”.

Як зазначає позивач, станом на 16.08.2017 умови договору підряду №16 щодо своєчасного надання актів виконаних робіт або повернення попередньої оплати з нарахуванням, сплатою пені та наданням копій платіжних документів відповідачем на адресу позивача не надано.

Службою автомобільних доріг у Луганській області за договором підряду № 16 станом на 16.08.2017 нараховано відповідачеві на суму попередньої оплати пеню у сумі 423 068,49 грн, втрати від інфляції у сумі 218 864,90 грн за період з 20.05.2017 по 16.08.2017 та надіслано претензію про сплату авансового внеску, пені та інфляційних.

Позивач вказує, що станом на 29.09.2017 відповідач надав акти виконаних будівельних робіт за КБ 2В на суму 575430,00 грн, але суму нарахованої пені, втрат від інфляції не сплатив.

Позивачем на дату подання позову донараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати за період з 20.05.2017 по 10.11.2017.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення залишку суми попередньої оплати по договору у розмірі 6424570,00 грн, 89744,83 грн пені за період з 29.09.2017 по 10.11.2017, 22178,00 грн 3% річних, 128491,40 грн інфляційних втрат за період з 20.05.2017 по 10.11.2017.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду.

За визначенням ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на рахунок відповідача перераховано суму попередньої оплати у розмірі 7 000 000,00 грн. Сума невикористаної попередньої оплати складає 6 424570,00 грн.

Порушуючи умови п. 4.2 договору відповідач не повернув Замовнику в десятиденний термін суму невикористаної попередньої оплати.

За даних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 6424570,00 грн є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення 823772,22 грн пені за період з 20.05.2017 по 10.11.2017 за порушення строку повернення невикористаної частини авансу.

Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п. 12.4 договору підряду №16 за порушення строку повернення невикористаної частини попередньої оплати Підрядник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 823772,22 грн за період з 20.05.2017 по 10.11.2017 (розрахунок здійснено за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Закон").

Стосовно позовних вимог про стягнення 484370,31 грн інфляційних та 98123,00 грн - 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вказаною статтею передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Разом з тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення відповідачем грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за невиконані роботи.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 16.09.2014 №3-90гс14 у справі №921/266/13-г/7, від 01.07.2015 № 3-357 гс15 у справі № 910/14120/14, від 15.10.2013 № 3-30гс 13.

Крім того, у пункті 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.2013 № 14 роз'яснено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 484370,31 грн інфляційних та 98123,00 грн - 3% річних задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позов частково.

Судові витрати, згідно з ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАХІД-ЄВРОБУД”, вул. Дмитра Коряка (Червоноармійська), 3, оф. 215, м. Полтава, Полтавська область, 36000, поштова адреса: пров. Мало - Панасівський, буд. 4/7, м. Харків, 61052, код ЄДРІІОУ 36362748 на користь Служби автомобільних доріг у Луганській області, вул. Гагаріна 70, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 25903424 - 6424570,00 грн попередньої оплати, 823772,22 грн пені, 108 725,13 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 09.01.2018

Суддя Киричук О.А.