Ухвала суду № 71502680, 09.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення заяви

про порушення справи про банкрутство

09.01.2018

Справа № 910/23667/17

Суддя Чеберяк П.П., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРТ» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11; ідентифікаційний код 35263995)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Заявником подано заяву про порушення справи про банкрутство за особливостями, передбаченими ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до частини 1 статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Загальні положення про порядок ліквідації юридичної особи вміщені у ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Таким чином, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою, проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, аналіз пасиву боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч.ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, повідомлення кредиторів про ліквідацію юридичної особи боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Проведення аналізу активу та пасиву боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження в порядку цієї статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Як вбачається з поданої заяви, підставою для звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство стало встановлення факту недостатності майнових активів боржника для погашення кредиторської заборгованості в розмірі 104 373 932 грн. 46 коп., при цьому жодних доказів, які б підтверджували наявність вказаної заборгованості перед кредиторами боржником не додано.

У заяві про порушення справи про банкрутство заявник (боржник) посилається на наявність у нього дебіторської заборгованості в розмірі 194 459 139 грн. 55 коп., яка підтверджується Актом інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками, та іншими дебіторами та кредиторами від 20.09.2017. В якості доказів вжиття відповідних заходів щодо стягнення вказаної заборгованості боржником додано копії листів-претензій від 08.11.2017 за вих. №№ 08-11/01-08-11/18.

Водночас, докази пред'явлення претензії до дебітора про сплату боргу та, відповідно, визнання ним заявлених вимог, не можуть бути прийняті як докази вжиття заходів із повернення дебіторської заборгованості на користь боржника, оскільки лише констатують наявність такої заборгованості, визнаної сторонами відповідного правовідношення.

У порушення вимог ст. 111 Цивільного кодексу України головою ліквідаційної комісії не заявлено позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи, тобто не вжито всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується.

Наведеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 11.04.2017 у справі № 910/19196/16.

До заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРТ» додано проміжний ліквідаційний баланс станом на 28.12.2017, водночас доказів прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про затвердження вказаного проміжного ліквідаційного балансу до заяви не додано. При цьому, рішення про звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника прийнято загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРТ» на засіданні, яке відбулось 19.12.2017, про що свідчить копія відповідного протоколу № 03 від 19.12.2017 доданого до заяви.

З огляду на викладені обставини, у суду відсутні правові підстави вважати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРТ» такою, що відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв'язку з чим вона підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст. 11, п. 2 ч. 1 ст. 15, ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.П. Чеберяк