Ухвала суду № 71502077, 10.01.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6063/17

У Х В А Л А

10 січня 2018 року , слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є. за участю секретаря с/з ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_2, прокурора військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_3, розглянувши скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого , за матеріалами кримінального провадження № 42017240310000027 ,-

в с т а н о в и в :

21.12.17 р. захисник ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України в інтересах ОСОБА_4 , що була скерована поштою 12.12.17 р. , в якій просить поновити строк для розгляду скарги, зобов»язати слідчого , що здійснює досудове розслідування - старшого слідчого СВ СУ військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_5 повернути кошти у розмірі 1205 Євро, що були вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 у м. Житомир вул. Млинова, 29. Свої вимоги мотивує тим, що на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського райсуду м. Львова за місцем проживання чоловіка скаржниці було проведено обшук, в ході якого ОСОБА_4 добровільно показала на косметичку червоного кольору, що зберігалась у металевому сейфі. У вказаній косметичні знаходились 1205 Євро, аркуш паперу , на якому рукою скаржниці було здійснено запис щодо походження вказаних коштів. При цьому ОСОБА_4 повідомила, що вказані кошти належать їй особисто. Як ОСОБА_4, так і її захисник неодноразово після 22.08.17 р., дати проведення обшуку, звертались до слідчого з питання повернення тимчасово вилученого майна, проте їх звернення не були розглянуті. Копію постанови про відмову у задоволенні клопотання про повернення майна захисник отримав лише 07.12.17 р., що є на його думку поважною причиною для поновлення строку на оскарження постанови.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 підтримав скаргу та зазначив, що відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 368 КК України внесені ще 15.03.17 р. З того часу підозру нікому не пред»явлено. Чоловік скаржниці – ОСОБА_6 допитаний у вказаному кримінальному провадженні лише у якості свідка. В ході проведення обшуку за місцем проживання сім»ї ОСОБА_6 скаржниця фактично добровільно видала належні їй 1205 Євро, про статус яких відразу повідомила слідчого. Проте в порушення вимог КПК України з серпня 2017 р. слідчий не звертався до суду з питання накладення арешту на вказані кошти, не вирішувалось і питання про те, що вказані гроші визнані речовими доказами у кримінальному провадженні .Копію постанови, якою було відмовлено слідчим у задоволенні клопотання захисника про повернення таких коштів він отримав лише 07.12.17 р. Вважає, що права ОСОБА_4 порушені та просить скаргу задовольнити.

Прокурор заперечив щодо доводів скарги та зазначив, що скаржником безпідставно пропущено строк звернення до суду. Так, з аналогічною скаргою ОСОБА_4 вже зверталась у жовтні 2017 року і ухвалою від 24.10.17 р. їй було відмовлено . Грошові кошти були вилучені за місцем проживання сім»ї ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді при проведенні обшуку , відтак не мають статусу тимчасово вилученого майна. На даний час гроші передані в банківську установу . Крім того прокурор зазначив, що не має можливості надати для огляду в судовому засіданні матеріали кримінального провадження, оскільки такі у листопаді 2017 року скеровані до Генеральної прокуратури України. Не заперечив, що відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 368 КК України по кримінальному провадженню № 42017240310000027 внесено 15.03.17 р. та на даний час жодній особі не пред»явлено підозру. ОСОБА_6, чоловік скаржниці, допитувався у вказаному кримінальному провадженні у якості свідка.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши зібрані письмові докази, що були надані суду учасниками, слідчий суддя приходить до висновку про наступне.

15.03.17 р. до ЄРДР були внесені відомості по кримінальному провадженню № 42017240310000027 за ознаками кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 368 КК України.

22.08.17 р. слідчим суддею Шевченківського райсуду м. Львова було винесено ухвалу про проведення обшуку за місцем проживанні ОСОБА_6 у м. Житомирі у будинку № 29 на вул. Млиновій. Як вбачається з протоколу обшуку від 22.08.17 р., у металевому сейфі, поряд з іншим майном, у косметичці червоного кольору було виявлено 1205 Євро. З письмової заяви ОСОБА_4 , долученої до протоколу обшуку вбачається, що вказані кошти є її власністю.

У відповідності до частини першої та другої статті 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитись в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку, що врегульовано ч. 5 ст. 236 КПК України. Суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що вилучені в жіночій косметичці червоного кольору кошти , що зберігались за місцем проживання сім»ї ОСОБА_6, жодному члену з якої на даний час не оголошено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, є знаряддям кримінального правопорушення чи здобуті в результаті його вчинення. Відтак, в розумінні ст.167,168 КПК України , вилучені спірні кошти є тимчасово вилученим майном.

А відтак, відповідності до вимог ст.170 КПК України слідчий повинен був звернутись до суду з питання накладення арешту на тимчасово вилучене майно, чого зроблено не було.

Відсутні у прокурора відомості про те, чи визнавались вказані грошові кошти у розмірі 1205 Євро речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, у відповідності до вимог ст. 16 КПК України вказане майно підлягає поверненню володільцю, яким представлено документи, що стверджують джерело походження коштів.

Суд не приймає до уваги посилання прокурора на пропуск скаржником строку звернення до суду виходячи з наступного.

Дійсно, 02.10.17 р. ОСОБА_4 зверталась зі скаргою на бездіяльність прокурора з приводу не розгляду її клопотання про повернення вказаних коштів, в якій просила повернути кошти у сумі 1205 Євро. Ухвалою слідчого судді від 24.10.17 р. у задоволенні скарги було відмовлено з тих підстав, що постановою слідчого від 11.09.17 р. її захиснику ОСОБА_7 було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання. До матеріалів справи долучено саме копію постанови від 11.09.17 р. Проте, як встановлено в ході розгляду даної скарги, ОСОБА_7 є захисником чоловіка ОСОБА_4 – ОСОБА_6 і за його клопотанням дійсно було винесено постанову від 11.09.17 р. Клопотання ж ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_2 було розглянуто слідчим 08.09.17 р. Жодних доказів того, коли саме було вручено копію оскаржуваної постанови ОСОБА_4 та її захиснику прокурором надано не було. Відтак, суд вважає, що існують підстави для поновлення строку на оскарження постанови про відмову у задоволенні клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 16, 167, 168, 170, 303 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в :

Поновити строк на звернення до суду зі скаргою.

Зобов»язати слідчого, що здійснює досудове розслідування – старшого слідчого СВ СУ військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_8 повернути ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 1205 Євро , тимчасово вилучені під час обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_6 у м. Житомир вул. Млинова, 29.

Слідчий суддя ОСОБА_9