Ухвала суду № 71501447, 05.01.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/9004/17 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 11-сс/783/11/18 Доповідач: Каблак П. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі

головуючого судді: Каблака П.І.,

суддів: Калиняк О.М., Урдюк Т.М.

з участю секретаря судового засідання: Мазур-Іванько Ж.В.,

прокурора: Костишина Д.Б.,

захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 по матеріалах клопотання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, одруженого, який має на утриманні малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5

на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29 грудня 2017 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави,

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він 27.12.2017 р. приблизно о 21 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння, та рухаючись по проїзній частині дороги на вул. Кринична у м. Радехові Львівської області, при проїзді ділянки в районі перехрестя із проїзною частиною вул. Шкільна, всупереч вимогам Правил дорожнього руху України проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди.

Дії ОСОБА_1 досудовим слідством кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України.

27.12.2017 р. ОСОБА_1 затримано слідчим в порядку ст.208 КПК України.

28.12.2017 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а 29.12.2017 р. до Галицького районного суду м. Львова внесено клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді клопотання слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області задоволено. Обрано ОСОБА_1, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 24.02.2018 року включно.

У поданій в інтересах підозрюваного апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 зазначає про надмірну суворість застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу, при цьому, вважає, що слідчим суддею не враховано ряду обставин, які свідчать про можливість обрання підозрюваному більш м’якого засобу забезпечення його належної процесуальної поведінки. На думку захисника, наявність перелічених в ухвалі слідчого судді ризиків, як підстави для тримання підозрюваного під вартою, нічим не доведено, а сама ухвала обґрунтована фактично лише тяжкістю вчиненого злочину. Однак, як зазначає апелянт, поза увагою залишено те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненому повністю визнає і щиро кається за скоєне, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_7, а також дружину, яка на даний час вагітна. Крім цього, намір і можливості впливати на учасників кримінального провадження у підозрюваного відсутні, переховуватися від органів досудового слідства і суду немає сенсу, адже це лише посилить покарання і підозрюваний це чітко усвідомлює, тому, на переконання захисника, посилання на такі ризики є не більше, ніж припущення слідчого судді. Також апелянт наголошує на неврахуванні судом позиції як захисту, так і сторони обвинувачення про можливість застосування до ОСОБА_1 застави як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу. При цьому, адвокат ОСОБА_2 наголошує, що слідчим вносилось клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою власне з можливістю внесення застави, таку ж думку висловив прокурор в судовому засіданні. Однак, слідчий суддя цього не врахував, альтернативної застави не застосував, хоча і вказав в резолютивній частині своєї ухвали про повне задоволення клопотання слідчого. За таких обставин апелянт вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, а тому просить її скасувати і постановити нову про обрання підозрюваному більш м’якого запобіжного заходу у виді застави або домашнього арешту.

Заслухавши доповідача, доводи адвоката ОСОБА_2 на підтримання поданої ним в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 апеляційної скарги, думку прокурора на її спростування в частині порушеного питання про обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу і часткове підтримання в частині можливості визначення розміру альтернативної триманню під вартою застави, вивчивши матеріали судової справи, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, постановляючи таку про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя місцевого суду виходив з того, що необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке відноситься до категорії тяжких. Оголошена ОСОБА_1 підозра ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах, які дають достатньо підстав вважати її належним чином мотивованою. Крім цього, взято до уваги те, що підозрюваному інкримінується вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, внаслідок злочинних дій настали тяжкі наслідки у виді смерті потерпілої особи, шкода, заподіяна злочином, не відшкодована в добровільному порядку, а тому наявна потреба запобігти можливим спробам підозрюваного незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватися від органів досудового слідства, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З такими висновками слідчого судді апеляційна інстанція погоджується і вважає їх обґрунтованими.

Досудовим слідством при проведенні розслідування зібрано докази, які є достатньою підставою підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується. Так, оголошена ОСОБА_1 підозра ґрунтується на: протоколі огляду місця події від 27.12.2017 р., у якому зафіксовано обставини, обстановку та наслідки вчиненого злочину; протоколі допиту підозрюваного від 28.12.2017 р., відповідно до якого ОСОБА_1 свою вину у порушенні Правил дорожнього руху України та спричиненні смерті пішохода визнав повністю; висновку результатів медичного огляду від 27.12.2017 р., яким констатовано перебування ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп’яніня (а.с.5-10, 14, 15).

Санкція ч.2 ст.286 КК України, за якою кваліфіковане діяння, інкриміноване ОСОБА_1, передбачає застосування основного покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Сам же підозрюваний згідно наданої Половецькою сільською радою характеристикою тимчасово не працює (а.с.16), шкоду, спричинену дорожньо-транспортною пригодою, не відшкодував.

За таких обставин слідчий суддя місцевого суду прийшов до правильного переконання про те, що існують об’єктивні підстави вважати реальними ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу з його боку на учасників кримінального провадження та знищення чи спотворення доказів у справі.

Менш суворі запобіжні заходи, на переконання колегії суддів, не здатні запобігти наявним ризикам.

Водночас апеляційна інстанція вважає обґрунтованими доводи адвоката ОСОБА_2 щодо неврахування слідчим суддею обставин, які дають підстави для визначення альтернативного триманню під вартою розміру застави для ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий просив обрати такий ОСОБА_1 у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави (а.с.1-3). Таку ж позицію підтримав прокурор в судовому засіданні.

Незважаючи на це, слідчий суддя з посиланням на ч.4 ст.183 КПК України, яка надає право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини, по суті, відмовив у задоволенні клопотання слідчого в частині визначення ОСОБА_1 альтернативного триманню під вартою розміру застави. Однак, вказавши це у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, слідчий суддя в резолютивній частині цієї ж ухвали зазначив про повне задоволення клопотання слідчого.

Крім наведених розбіжностей у висновках слідчого судді, колегія суддів звертає увагу на те, що в оскаржуваній ухвалі зовсім не дано оцінки даним про особу ОСОБА_1, зокрема його позитивній характеристиці за місцем проживання, перебування на його утриманні малолітньої дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, та дружини – ОСОБА_5, яка згідно довідки Радехівської ЦРЛ №50 від 28.12.2017 р. є вагітною (а.с. 16, 21-23).

Наведені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про наявність у ОСОБА_1 стійких соціальних зв’язків із сім’єю та громадою за місцем проживання. Тому підозрюваному у відповідності до ч.3 ст.183 КПК України доцільно визначити альтернативний триманню під вартою розмір застави. У зв’язку з цим оскаржувана ухвала слідчого судді місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали в апеляційному порядку.

Згідно із п.2 ч.5 ст.182 КПК України у випадку підозри особи у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, застава, як і будь-який інший запобіжний захід, застосовується для мінімізації ризиків, які існують з боку підозрюваного, впливати на слідство чи ухилятися від виконання своїх процесуальних обов’язків. На думку колегії суддів, у випадку ОСОБА_1 застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку, є достатньою для створення належних умов проведення повноцінного досудового розслідування та адекватною ступеню суспільної небезпеки скоєного діяння та спричиненим цим діянням наслідкам.

У ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 р. становить 1762 грн. Отже, 80 розмірів такого прожиткового мінімуму становить суму 140960 грн. Власне у такому розмірі підлягає визначенню альтернативний розмір застави для ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 196, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, задоволити частково.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29 грудня 2017 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави скасувати і постановити нову ухвалу.

Клопотання слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 задоволити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому ІНФОРМАЦІЯ_9, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Визначити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_1 під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» до 24 лютого 2018 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання – з 22 год. 00 хв. 27 грудня 2017 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов’язків, визначених КПК України, визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Львівської області (банк отримувач – ДКС України м. Київ, р/р 37310002000749, МФО 820172, ЄДРПОУ 02892356).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 22 год. 00 хв. 24 лютого 2018 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9