Ухвала суду № 71501172, 02.01.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/8170/17

пр № 2/464/587/18

У Х В А Л А

02 січня 2018 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Чорна С.З. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», третя особа Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області про захист прав споживача та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача кошти в сумі 44 891,56 грн., сплачених за придбання товару згідно договору № 710014 від 10.10.2014р., укладеного між ТОВ «Авто Плюс» та ОСОБА_1; стягнути з відповідача ТОВ «Авто Плюс» 5000 грн. завданої моральної шкоди, 2951,77 грн. – 3% річних та 5000 грн. понесених судових витрат.

Однак подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК та Закону України «Про судовий збір» з огляду на наступне.

Так, згідно п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. Пунктом 1 ч.1 ст.176 ЦПК України визначено, що ціною позову у позовах про стягнення грошових коштів є сума, яка стягується, чи оспорювана сума за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Однак позивачем не лише не вказано ціну позов, але і не надано обґрунтований розрахунок сум, що стягуються. При цьому, згідно п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Крім того, в силу вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява, окрім іншого, повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. При оформленні позовної заяви позивач обмежився лише зазначенням найменування сторін та місцем їхнього проживання/перебування, без вказання усієї додаткової інформації визначеної п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Також слід взяти до уваги, що у відповідності до вимог п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач повинен у своїй позовній заяві вказати відомості про вжитті заходи досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору. А також позивачу слід підтвердити те, що ним не було подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно положень ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; судовий збір сплачується окремо за кожну позовну вимогу майнового характеру, за кожну позовну вимогу немайнового характеру та окремо за вимогу майнового та немайнового характеру.

При цьому, слід взяти до уваги, що згідно п.3 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно положень ч.3, 4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Згідно вимог діючого законодавства особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених відповідними статтями Цивільного кодексу України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди, у тому числі Законом України «Про захист прав споживачів».

Так, пунктом 5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Оскільки, в даному випадку не встановлено наявність обставин, за якими Закон України «Про захист прав споживачів» надає право на відшкодування моральної шкоди, позивач має сплатити судовий збір за вимогою про стягнення відшкодування саме моральної шкоди, який відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати – 640 гривень.

Окрім цього, позивачу, на виконання вимог пунктів 5, 8 ч.3 ст.175 ЦПК України, слід уточнити обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги в частині стягнення відшкодування моральної шкоди, оскільки згідно п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування немайнової (моральної) шкоди» необхідно зазначити, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, в чому конкретно полягає така шкода, якими фактичними доказами підтверджується її наявність.

Частиною 1 ст.185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення недоліків такої, шляхом подання позовної заяви та/або уточнення до позову (в т.ч. додатків/доказів в обґрунтування даного позову), у відповідній кількості копій, з дотриманням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України та сплати судового збору в порядку та розмірах визначених Законом України «Про судовий збір» з долученням оригіналів платіжних документів до матеріалів позову.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, –

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», третя особа Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області про захист прав споживача та стягнення коштів – залишити без руху, надавши строк, який не може перевищувати десять днів з дня отримання ухвали суду, для усунення недоліків заяви.

Роз’яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: Чорна С.З.