Вирок № 71498757, 10.01.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/5459/17

1-кп/221/232/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

судді Кирилюк Н.А.,

секретарі Гуровій Л.Л.,

за участю прокурора Гетьмана О.О.,

захисника Шагєєва О.Р.

у присутності обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Волноваського районного суду Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050630001238 від 19.08.2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Пантелеймонівка, м. Горлівка, Донецької області, освіта середня, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

-вироком Волноваського районного суду Донецької області від 15.11.2005 року за ч.3 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-вироком Волноваського районного суду Донецької області від 26.03.2012 року за ч.2 ст.185, ч.1 ст.213, ст.ст.70,71,72 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, штраф 8500 грн., звільнений 04.04.2015 року у зв'язку з відбуттям покарання;

-вироком Великоносілківського районного суду Донецької області від 11.11.2015 року за ч.2. ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, що набрав законної сили 20.01.2016 року відповідно до ухвали Апеляційного суду Донецької області

тримається під вартою з 19.08.2017 року

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України

встановив:

на початку липня 2015 року, ОСОБА_2, перебуваючи у місті свого мешкання у АДРЕСА_1, в ході телефонної розмови зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_3, домовився зустрітися з останнім у селі Іванівка Волноваського району Донецької області. Ввечері того ж дня ОСОБА_2 прибув у зазначений населений пункт, де в ході особистої зустрічі ОСОБА_3. познайомив ОСОБА_2 з учасником незаконного збройного формування «Донецької народної республіки» невстановлена особа з позивним «ОСОБА_4», який запропонував ОСОБА_2 вступити до незаконного збройного формування «Донецької народної республіки» пообіцявши щомісячну винагороду у розмірі 50 тисяч російських рублів. На зазначену пропозицію ОСОБА_2 погодився, при цьому будучи обізнаним, що незаконне збройне формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» не відноситься до збройних формувань, передбачених законами України.

В той же день невстановлена слідством особа з позивним «ОСОБА_4» відвіз ОСОБА_2 в лісосмугу, яка розташована на північній околиці селища Олександрівка Мар'їнського району Донецької області, де дислокувалося незаконне збройне формування.

Реалізовуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_2 увійшов до складу незаконного збройного формування, під командуванням невстановленої особи. В той же день ОСОБА_2 було призначено на посаду заряджаючого артилерійського розрахунку зазначеного незаконного збройного формування з посадовим окладом 25000 рублів РФ, видано відповідну довідку з його фотокарткою та направлено для проходження навчальних стрільб. Ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов'язками члена вказаного збройного формування, ОСОБА_2 дав свою згоду на їх дотримання та виконання, тим самим, підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному незаконному збройному формуванні та виконанню його цілей і завдань.

В період з початку липня до 25 серпня 2015 року, ОСОБА_2, перебуваючи на зазначеній посаді, неодноразово брав участь в проведенні навчальних стрільб в якості заряджаючого артилерійського розрахунку, для подальшої участі в бойових діях проти військовослужбовців ЗСУ.

25 серпня 2015 року, після закінчення навчальних стрільб, побоюючись за своє життя та здоров'я, ОСОБА_2 відмовився від подальшої участі в бойових діях проти військовослужбовців ЗСУ та добровільно вийшов зі складу вищезазначеного незаконного збройного формування, однак не повідомив про його існування органи державної влади чи органи місцевого самоврядування.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе визнав повністю, дав суду показання, з яких вбачається, що він після звільнення з міст позбавлення волі мешкав у с.Зачатівка, на початку літа 2015 року йому зателефонував його брат та запропонував роботу, познайомив його з раніше невідомою йому людиною, працював заряджаючим артилерійського розрахунку, розумів, що збройне формування, в якому працював є таким, що утворено з порушенням законодавства України. Формування, в якому проходив службу знаходилося у Мар'їнському районі Донецької області, залишив місце служби за власним бажанням, побоюючись за своє життя, у зв'язку з тим, що позиції, де він знаходився були обстріляні та були загиблі. Вказав, що отримав за роботу 25000 російських рублів, просив не позбавляти його волі.

З огляду на те, що обвинувачений не оспорював обставини, викладені у обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, та враховуюче заявлене клопотання прокурором, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого та даних, що його характеризують.

Оцінюючи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_2 , які виразились в участі у діяльності не передбачених законом збройних формувань вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 260 КК України та така кваліфікація його дій є вірною.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_2 неодноразово судимий, в тому числі за скоєння тяжких злочинів, характеризується негативно, не працював, на обліку у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває.

Визнання своєї провини суд приймає у якості обставини, що пом'якшують покарання відповідно до положень ст. 66 КК України суд.

Обставиною, що обтяжує покарання судом визнається рецидив злочинів.

Враховуючи особу обвинуваченого, а саме що він неодноразово був судимий, не став на шлях виправлення, а знов вчинив тяжкий злочин проти громадської безпеки, суд призначає покарання, пов'язане з позбавленням волі у межах санкції ч.2 ст.260 КК України, та не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69,75 КК України.

Разом з тим, також приймає до уваги нетривалий строк перебування ОСОБА_2 у незаконному збройному формуванні, його самостійне рішення про його залишення, вважає за можливим не призначати додаткове до покарання у вигляді конфіскації майна.

Враховуючи, що ОСОБА_2 злочин, передбачений ч.2 ст.260 КК України вчинив в період з липня по серпень 2015 року, а за злочин, що скоїв 10 січня 2015 року вироком Великоносілківського районного суду Донецької області від 11.11.2015 року був засуджений за ч.2. ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, а саме до постановлення попереднього вироку, суд призначає покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів (ч.1 ст.70 КК України), зарахувавши частково відбуте покарання за попереднім вироком до остаточно призначеного покарання за правилами, передбаченими ст.72 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 з 19.08.2017 року тримається під вартою, суд зараховує строк тримання під вартою у строк призначеного покарання за правилами день за день відповідно до ст.72 КК України.

Цивільний позов, судові витрати, речові докази - відсутні.

Керуючись ст.ст.124, 368, 370- 374, 394 КПК України, суд

засудив:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 260 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання за даним вироком шляхом часткового складання з призначеним покаранням за попереднім вироком Великоносілківського районного суду Донецької області від 11.11.2015 року за ч.2 ст.185 КК України, відповідно до якого ОСОБА_2 був засуджений до 2 років позбавлення волі за сукупністю злочинів остаточно призначити покарання у вигляді 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати частково відбуте покарання строком 1 рік за вироком Великоносілківського районного суду Донецької області від 11.11.2015 року у Софієвській ВК Запоріжської області № 55.

Термін тримання під вартою ОСОБА_2 зарахувати у строк призначеного покарання за правилом: день тримання під вартою за день позбавлення волі.

Початком строку відбування покарання вважати 19.08.2017 року.

До набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд Донецької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору. Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Н.А.Кирилюк