Рішення № 71497110, 09.11.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4457/17

Номер провадження 2/570/1688/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

за участю: позивачки ОСОБА_1

представника позивачки, адвоката Зражевської Я.О.

представника відповідача, адвоката Савурко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 02 серпня 1998 року. Від шлюбу мають двох дітей: повнолітню дочку, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, та неповнолітню дитину, сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У зв'язку з тим, що їх сімейне життя не склалося, відповідачем подано до суду заяву про розірвання шлюбу, через що, у позивачки виникла потреба у врегулюванні питання про стягнення аліментів, так як сторони проживають окремо, діти проживають з нею і перебувають повністю на її утриманні, батько дітей має можливість забезпечувати дітей, так як має неофіційний дохід за рахунок неофіційної роботи на будівництві як в Україні, так і за кордоном, позивачка звернулася з позовом до суду та просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошові сумі по 1777 гривень щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до повноліття дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дочкою 23 років.

Станом на дату прийняття рішення, шлюб між сторонами розірвано рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2017 року.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, пояснивши, що син росте, і йому необхідно купувати одяг, взуття, значних витрат потребує харчування, дочка навчається в місті Ужгороді Закарпатської області, стипендії не отримує, приїздить близько двох разів на місяць, кожного разу її потрібно зібрати в дорогу, допомогти харчами. Також значні затрати ідуть на проїзд та на проживання в гуртожитку. Зазначила, що відповідач працює в Німеччині з поляками, про що він розповів дочці по телефону. Отже має заробіток і має змогу надавати допомогу на утримання дітей. Його батьки - пенсіонери, у відповідача були проблеми з очима, але та чи оформляв він інвалідність по очах вона не знає. З огляду на це, просить позов задоволити.

Представник позивачки, адвокат Зражевська Я.О., в судовому засіданні позов підтримала, просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове в судове засідання не з'явився, хоча належним чином і в установлений строк повідомлявся про слухання справи. Причину неявки суду не повідомив, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача, адвокат Савурко О.В., в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що відповідач офіційно ніде не працевлаштований, є інвалідом по зору. Просить призначити аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, в позовній вимозі про стягнення аліментів на утримання дочки у зв'язку з навчанням просить відмовити, так як дочка сама має право подати позов. Виходячи з вищевикладеного просить позов задоволити частково.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 02 серпня 1998 року і цей шлюб розірвано рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2017 року. Від шлюбу мають двох дітей, зокрема: повнолітню дочку, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, є студенткою 2 курсу денної форми навчання, спеціальності "Фармація" медичного факультету Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет". Крім того, в сім'ї є неповнолітня дитина, син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Постійної, достатньої матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач не надає.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Стаття 184 Сімейного кодексу України передбачає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Враховуючи, що відповідач є здоровим, працездатним, інших утриманців немає, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково і стягненню підлягають аліменти на утримання неповнолітнього сина в сумі 1200 гривень щомісячно та по 1400 гривень щомісячно на утримання повнолітньої дочки до закінчення нею навчання, але не довше, ніж до досягнення дочкою 23-річного віку. Встановлюючи вказаний розмір аліментів, суд враховує всі обставини справи у їх сукупності, а саме стан здоров'я відповідача і дітей, його матеріальний стан і матеріальний стан позивачки і дітей, відсутність у відповідача інших утриманців. Крім того, судом береться до уваги і вимога ст.182 СК України про мінімальний розмір аліментів, які мають бути стягнуті на одну дитину. Також суд враховує, що повнолітня дочка, яка навчається, стипендії не отримує, навчається далеко від дому, проживає в гуртожитку, приїжджає близько двох разів на місяць додому, мати їй збирає кожного разу сумку з харчами.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд не може погодитися з доводами позивачки, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 1777 гривень щомісяця і по 2000 гривень на повнолітню дочку щомісячно, оскільки нею не надано жодного доказу, який би вказував, що у відповідача є значний дохід, і стягнення 3777 гривень аліментів щомісяця не поставить відповідача у вкрай скрутне матеріальне становище, особливо у той період, коли він не працює і взагалі не має будь якого прибутку.

Так само, суд не може прийняти до уваги доводів представника відповідача про те, що відповідач є інвалідом по зору, оскільки ні відповідачем, ні його представником не надано доказів того, що відповідач є інвалідом по зору або доказів того, що відповідач з інших причин не зможе сплачувати аліменти в сумі, яка визначена судом. Фактично представник відповідача, адвокат Савурко О.В., не надав суду жодного доказу на спростування доводів позивачки. Сам відповідач проігнорував явку до суду, не подавши навіть заяви про слухання справи за його відсутності і не висказавши своєї позиції відносно позову, тоді як у справі про розірвання шлюбу, яка слухалася паралельно, він це зробив.

Суд стягує вказані вище суми аліментів на дітей, виходячи лише із доказів, наданих позивачкою, усних, нічим не підтверджених, доводів представника відповідача, виходячи із внутрішнього переконання. На переконання суду відповідач взмозі надавати допомогу повнолітній дочці, яка навчається.

На думку суду, таке рішення буде законним, справедливим і відповідатиме інтересам дітей та сприятиме їх належному утриманню, а сума аліментів є реальною для стягнення в даному регіоні.

Суд вважає, що аліменти необхідно стягувати з дати подачі зустрічної позовної заяви до суду (31 липня 2017 року), яка була подана ще під час розгляду справи про розірвання шлюбу суддею Таргонієм М.В. і питання прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви не було ним вирішено, а в подальшому зустрічна позовна заява не була прийнята до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 про розірвання шлюбу і передана в канцелярію суду для її реєстрації в загальному порядку.

Відповідно до п.1 ч.1 і ч.2 ст.367 ЦПК України суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір, від сплати якого була звільнена позивачка при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст.57, 59, 60, 88, 213-215, 223, 294, 295, 367 ч.1 п.1, ч.2 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 184, 199 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Олександрія, Рівненського району Рівненської області, проживаючого в АДРЕСА_1, офіційно не працюючого, паспорт серії НОМЕР_3, виданий 13 вересня 1996 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Рівненським МУ УМВС України у Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2:

- на утримання неповнолітньої дитини: сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в твердій грошовій сумі, а саме по 1200 (одна тисяча двісті) гривень щомісячно, починаючи з 31 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття;

- на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, аліменти в твердій грошовій сумі, а саме по 1400 (одна тисяча чотириста) гривень щомісячно, починаючи з 31 липня 2017 року і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення дочкою 23-річного віку;

- на рахунок 31217206700295, МФО 833017, ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходів 22030101, Банк ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260 судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок за позовну вимогу щодо стягнення аліментів.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.