Рішення № 71497100, 20.11.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23878/17-ц

Категорія 39

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретаря Стороженко С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛКО", за участі третьої особи ОСОБА_2 про звільнення з посади директора,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 26.04.2017 року звернулася з позовом, в якому просила визнати трудовий договір, укладений між нею і ТОВ «Хелко» розірваним із моменту набрання чинності рішенням суду в цій частині, визнати ОСОБА_1 звільненою з посади директора ТОВ «Хелко», зобов'язати ТОВ «Хелко» внести відомості про звільнення із посади директора ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та стягнути на її користь судовий збір. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є власником 50% статутного капіталу ТОВ «Хелко», решта статутного капіталу належить ОСОБА_2 У відповідності до діючого законодавства позивачем було написано заяву про звільнення за власним бажанням. Заплановані загальні збори не відбулися через відсутність ОСОБА_2 Отже, рішення про її звільнення з посади директора прийнято не було, чим порушено її право на звільнення, а факт подальшого перебування на посаді директора перешкоджає її конституційному праву на працю, у зв'язку з чим позивачка змушена звернутись за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач в судове засідання представника не направило, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомило.

Представник третьої особи ОСОБА_4. проти позову заперечувала, вказувала на наявні в матеріалах справи письмові заперечення на позовну заяву про звільнення з посади директора.

Суд, вислухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також в особи, які не є учасниками товариства.

Частиною 4 ст. 145 ЦК України передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення і відкликання виконавчого органу товариства.

Відповідно до ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 29.04.2002 року прийнята на посаду директора ТОВ «Хелко» на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Хелко», оформленого протоколом №2 від 29.04.2002 року, відповідно до наказу № 1 від 26.11.2014 року.

Відповідно до п.п. 8.3.11 Статуту ТОВ «Хелко» до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства належить утворення і відкликання виконавчого органу товариства. Згідно з п.п. 8.9 Статуту, виконавчим органом товариства є директор. Отже, звільнення директора належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Як вказує позивач у позовній заяві, 23 лютого 2017 року нею було направлено заяву про звільнення за власним бажанням у порядку ст. 38 КЗпП України. Крім того, позивачем було вжито заходів, передбачених ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року, зокрема: повідомлено учасників товариства у встановленому порядку про проведення загальних зборів та порядку денного. Повідомлення було зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів, учасникам товариства була надана можливість ознайомитись із документами з питань, віднесених на порядок денний. Повідомлення та копія заяви про звільнення були надіслані ОСОБА_2

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до заяви ОСОБА_2 від 28 вересня 2016 року про вихід із складу учасників ТОВ «Хелко», зареєстрованою в реєстрі за № 889, 50% її статутного капіталу в розмірі 5900 грн. були передані ОСОБА_1 Вказана заява була направлена на адресу ТОВ «Хелко» 29.09.2016, та отримана 13.10.2016 року уповноваженою особою.

Таким чином, моментом виходу учасника з товариства є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

Отже, датою виходу ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ «Хелко» є 14 січня 2017 року, і на момент скликання загальних зборів 23 березня позивач була одноособовим власником статутного капіталу, і, як наслідок, особою, що приймає рішення про призначення та звільнення директора ТОВ «Хелко».

За змістом ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами для захисту цивільного права в розумінні ЦК України є його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або припинення, що позбавляє можливості реалізувати це право. Невизнання - це дії, які полягають у запереченні цивільного права, внаслідок чого особа позбавляється можливості реалізувати своє право. Оспорювання - це правовідносини, при яких між його учасниками існує спір із приводу наявності чи відсутності у них права, а також щодо належності такого права певній особі.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що права позивача не були порушені відповідачем та/або третьою особою з огляду на те, що виключно до її компетенції належало питання звільнення з посади директора ТОВ «Хелко».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 11, 15, 16, 99, 145, 148 ЦК України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛКО", за участі третьої особи ОСОБА_2 про звільнення з посади директора, залишити без задоволення. Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ,- в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Л.І.Цокол