Ухвала суду № 71496142, 10.01.2018, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/6/18

1-кп/544/31/2018

Номер рядка звіту 34

У Х В А Л А

10 січня 2018 року м.Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Нагорної Н.В.,

за участю:

секретаря Киричевської В.М.,

прокурора Рожка І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170000000420 від 15.09.2017, за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та 05.01.2018 ухваливши рішення про призначення підготовчого судового засідання,

в с т а н о в и в:

04.01.2018 до Пирятинського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017170000000420 від 15.09.2017 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. До обвинувального акту додані реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Пирятинської центральної районної лікарні та розписки підозрюваного та його захисника про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову прокурора.

Прокурор вважає за можливе призначити судовий розгляд даного кримінального провадження на підставі обвинувального акта та провести його у відкритому судовому засіданні, в судове засідання викликати потерпілих, представника потерпілого, обвинуваченого, захисника обвинуваченого та свідка ОСОБА_6 Прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення не вбачається. Крім того прокурор зазначив, чи підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обраного ОСОБА_1 під час досудового розслідування, на особисте зобов’язання немає. Також прокурор просив доручити відповідному органу пробації скласти відносно обвинуваченого досудову доповідь.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представник потерпілого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_5 вважали за необхідне призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 та викликати у судове засідання тих осіб, про яких зазначав прокурор. Представник потерпілого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_5 відмітив, що обвинувальний акт відповідає положенням ст.291 КПК України, тому підстави для його повернення прокурору відсутні.

Крім іншого до суду через канцелярію надійшов цивільний позов від ОСОБА_3, ОСОБА_4, які є потерпілими у даному кримінальному провадженні, та від ОСОБА_7, який є сином померлої ОСОБА_8 Потерпілі та представник потерпілого просили прийняти вказаний позов до матеріалів кримінального провадження та розглянути по суті.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 заперечували проти призначення судового розгляду даного кримінального провадження та заявили письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України, а саме: в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення; невідповідність обвинувального акту статусу офіційного документу; порушення конкретизації злочину та невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України; невідповідність реєстру матеріалів досудового слідства. Крім іншого сторона захисту заявила усне клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов’язання, оскільки останній не порушує покладені на нього процесуальні обов’язки, буде з’являтись на всі виклики суду, а також він має на утриманні хворого батька, який проживає в іншій місцевості та потребує сторонньої допомоги зі сторони сина.

Інших клопотань учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту та витребування певних речей та документів не надходило.

Вирішуючи питання про призначення судового розгляду, розглянувши надані суду клопотання, вислухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору лише у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Вимоги до обвинувального акту встановлені ч.2 ст.291 КПК України і за ними обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Як убачається з обвинувального акту відносно ОСОБА_1 він складений слідчим у відповідності до вимог ст.291 КПК України, затверджений старшим прокурором у кримінальному провадженні та містить визначені законом обов'язкові відомості, в тому числі, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію дій, з посиланням на положення статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, наданий до суду з додатком документів, визначених законом, а саме: реєстром матеріалів досудового розслідування, цивільним позовом прокурора та розписок обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 про отримання копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування, копії цивільного позову, пред’явленого під час досудового розслідування.

Отже судом при дослідженні обвинувального акту, направленого до суду, не встановлено жодної його невідповідності вимогам ст.291 КПК України.

За таких обставин доводи сторони захисту про те, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення та порушено конкретизації злочину не заслуговують на увагу.

Також слід наголосити, що відповідно до п.15 ч.2 ст.36, ст.338, 339 КПК України прокурор має право змінювати обвинувальний акт або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того на стадії підготовчого судового засідання суд не має права давати оцінку викладеним в обвинувальному акті відомостям, а саме: викладу фактичних обставин злочину, конкретизації злочину, оскільки така оцінка може бути надана лише після дослідження наданих доказів за результатами судового розгляду у рішенні по суті кримінального провадження.

Доводи сторони захисту про те, що обвинувальний акт не набув статусу офіційного документу, так як він не скріплений печаткою прокурора, є безпідставними, оскільки нормами ст.291 КПК України не передбачено такої обов’язкової вимоги до обвинувального акту як скріплення підпису прокурора, який затвердив обвинувальний акт, печаткою.

Також є хибними доводи сторони захисту в тій частині, що обвинувальний акт належить повернути прокурору з підстав невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування, з огляду на те, що реєстр матеріалів досудового розслідування не можна ототожнювати з обвинувальним актом і на нього не розповсюджується правила повернення прокурору обвинувального акту.

Отже за таких обставин суд зазначає, що обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, підстав для повернення обвинувального акту прокурору чи закриття провадження немає.

Кримінальне провадження підсудне Пирятинському районному суду Полтавської області.

Розгляд кримінального провадження, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, - відсутні.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи думку учасників судового провадження, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд.

Стосовно запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

У свою чергу Рішенням Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 у справі № 1-28/2017 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України. Положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Крім іншого у даному рішенні КСУ відмітив, що у положеннях частин першої, другої статті 42 Кодексу розмежовано поняття "підозрюваний", "обвинувачений (підсудний)" у кримінальному провадженні. Водночас частиною першою статті 177 Кодексу передбачено можливість застосування запобіжних заходів як до підозрюваного, так і до обвинуваченого, а частиною другою цієї статті визначено підстави застосування таких заходів слідчим суддею, судом. Наслідками направлення в порядку, передбаченому статтею 291 Кодексу, та надходження до суду обвинувального акта є набуття особою, щодо якої складено такий обвинувальний акт, нового процесуального статусу - обвинуваченого (підсудного), а також початок нової процесуальної стадії кримінального провадження - стадії судового провадження у суді першої інстанції.

Таким чином, зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. Отже, у разі відсутності вмотивованого рішення суду, яким дозволено позбавлення особи свободи на період, визначений цим судовим рішенням, така особа має бути негайно звільнена.

Конституційний Суд України вважає, що положення третього речення частини третьої статті 315 Кодексу в частині, що передбачає поширення продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту чи тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без клопотань учасників кримінального провадження, зокрема прокурора, та без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, за яких такі запобіжні заходи були обрані на стадії досудового розслідування, суперечить вимогам частин першої, другої статті 29 Конституції України.

Продовження судом під час підготовчого судового засідання застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиків за статтею 177 Кодексу, які впливають на необхідність продовження домашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у суді першої інстанції. Коли суддя за відсутності клопотань сторін (прокурора) ініціює питання продовження тримання обвинуваченого під вартою або домашнім арештом, він виходить за межі судової функції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципів незалежності і безсторонності судової влади.

Отже враховуючи, що прокурором в підготовчому судовому засіданні не заявлено в порядку, передбаченому розділом ІІ КПК України, клопотання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, якому на стадії досудового розслідування як підозрюваному був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а також з огляду на те, що положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України втратило чинність як таке, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), суд не знаходить підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу суд зазначає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки подано з порушенням форми та порядку його подання.

Щодо заявлених цивільних позовів суд зазначає наступне.

До обвинувального акту доданий позов прокурора прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Пирятинської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 2900,70грн.

Відповідно до положень ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред’являється прокурором.

Прокурор, який пред’являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених ст.23 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закону).

Як вбачається з положень ч.2 ст.24 Закону право подання цивільного позову у кримінальному провадженні надається прокурору, який бере в ньому участь.

Положеннями ст.23 Закону регламентовано підстави та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді при здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист її інтересів.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до положень ч.5 та ч.7 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Оскільки зі змісту поданого прокурором прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 в інтересах держави в особі Пирятинської центральної районної лікарні позову не вбачається жодного обґрунтування можливого факту не здійснення або неналежного здійснення останньою повноважень на подання до суду цивільного позову, тому відсутні підстави для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі такої установи. За таких обставин позов слід повернути прокурору.

Стосовно іншого цивільного позову суд зазначає таке.

Відповідно до ст.128 КПК, особа якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого або до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову шкоду та яка у встановленому законом порядку пред'явила цивільний позов.

Статтею 62 КПК України передбачено, що цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) обвинуваченого, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку встановленому цим кодексом.

Таким чином суд уважає, що оскільки форма і зміст позовної заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відповідає вимогам, встановленим законом, її слід прийняти до розгляду, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 визнати цивільними позивачами, обвинуваченого ОСОБА_1 - цивільним відповідачем.

Згідно ч.1 ст.314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Відповідно до ч.2 ст.314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п’яти років позбавлення волі.

Встановлено, що злочин, передбачений ч.2ст.286 КК України, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі, тому вбачаються всі підстави для складання досудової доповіді щодо обвинуваченого.

Керуючись ст. 314-316 КПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2 про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на 16 січня 2018 року о 14-00 год. за участю сторін обвинувачення та захисту.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пирятин.

Для участі у судовому розгляді викликати прокурора, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, цивільного позивача ОСОБА_7, представника потерпілого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2, свідка ОСОБА_6

Цивільний позов прокурора прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Пирятинської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 2900,70грн. - повернути прокурору на підставі п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України.

Прийняти до розгляду в межах кримінального провадження цивільний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 до ОСОБА_1, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ПАТ «Страхова компанія «ТАС», ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 цивільними позивачами, а обвинуваченого ОСОБА_1 - цивільним відповідачем у даному кримінальному провадженні.

Доручити Лохвицькому районному сектору з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України скласти та подати суду в строк до 07 лютого 2018 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Роз'яснити обвинуваченому що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Копію ухвали надіслати начальнику органу пробації для виконання.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження не пізніше ніж за п’ять днів до початку судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В.Нагорна