Постанова № 71496060, 10.01.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №590/259/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Оснач С. В.Номер провадження 22-ц/788/150/18 Суддя-доповідач - Кононенко О. Ю. Категорія - 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Ямпільського районного суду Сумської області від 05 травня 2016 року

у цивільній справі за поданням начальника Ямпільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Сулім Ірини Василівни про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року начальник Ямпільського міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Сулім І.В. звернулась до суду з вказаним поданням, мотивуючи вимоги тим, що у Ямпільському міжрайонному відділі ДВС на виконанні перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з СТОВ «Зоря» боргів на користь стягувачів, що складається з трьох виконавчих проваджень на загальну суму 413858,59 грн., а саме: № 47475989, яке було відкрито 08 травня 2015 року про стягнення з СТОВ «Зоря» на користь ПАТ «ДПЗКУ» боргу в сумі 41167,18 грн.; № 42268969, відкрите 27 лютого 2014 року про стягнення з СТОВ «Зоря» на користь Ямпільської районної державної адміністрації боргу у сумі 91085,10 грн.; № 49557294, відкрите 04 грудня 2015 року про стягнення боргу в сумі 281606,31 грн. на користь ФОП ОСОБА_5

Вказувала, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, а тому просила тимчасово обмежити його у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 05 травня 2016 року подання старшого державного виконавця відділу ДВС Ямпільського РУЮ про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України задоволено.

Тимчасово обмежено боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань по 3-м виконавчим провадженням на загальну суму 413858,59 грн.: № 47475989, яке було відкрито 08 травня 2015 року про стягнення з СТОВ «Зоря» на користь ПАТ «ДПЗКУ» боргу в сумі 41167,18 грн.; № 42268969, яке було відкрито 27 лютого 2014 року про стягнення з СТОВ «Зоря» на користь Ямпільської РДА боргу в сумі 91085,10 грн.; № 49557294, яке було відкрито 04 грудня 2015 року про стягнення з СТОВ «Зоря» боргу в сумі 281606,31 грн. на користь ФОП ОСОБА_5

Виконання ухвали покладено на Державну прикордонну службу України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні подання.

При цьому зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що на даний час він є колишнім керівником юридичної особи - боржника і вже не впливає на її фінансово-економічний стан, отже, в подальшому не має стосунку до погашення боргів товариством перед стягувачами.

Крім того, державним виконавцем не наведено та не надано жодного доказу того, що на момент, коли він був керівником товариства, він як керівник боржника здійснював дії, направлені на умисне ухилення від виконання рішень Господарського суду Сумської області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 - адвоката Торчила В.І., який підтримав доводи апеляційної скарги, представника стягувача ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» - Махінич Н.В., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Ямпільському міжрайонному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області знаходиться виконавче провадження з примусового виконання 3-х виконавчих проваджень на загальну суму 413858,59 грн., в тому числі: № 47475989, яке було відкрито 08 травня 2015 року про стягнення з СТОВ «Зоря» на користь ПАТ «ДПЗКУ» боргу в сумі 41167,18 грн.; № 42268969, яке було відкрито 27 лютого 2014 року про стягнення з СТОВ «Зоря» на користь Ямпільської РДА боргу в сумі 91085,10 грн.; № 49557294, яке було відкрито 04 грудня 2015 року про стягнення з СТОВ «Зоря» боргу в сумі 281606,31 грн. на користь ФОП ОСОБА_5 (а.с. 4-6).

27 лютого 2014 року, 08 травня 2015 року та 04 грудня 2015 року державним виконавцем Ямпільського ВДВС ГТУЮ у Сумській області Снігуром О.В. прийняті постанови про відкриття виконавчого провадження відповідно № № 42268969, 47475989 та 49557294 (а.с. 4-6).

29 січня 2016 року державним виконавцем ВДВС Ямпільського районного управління юстиції Снігуром О.В. прийнято постанову про накладення арешту на кошти боржника СТОВ «Зоря», які знаходяться в касі СТОВ «Зоря» (а.с. 15).

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було перевірено майновий стан боржника. Майно, на яке можливо накласти стягнення не виявлено.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у ОСОБА_3 невиконаних зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, а саме: несплачений борг, є достатньою підставою для прийняття судом рішення про обмеження його у виїзді за межі України до повного погашення боргу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 цього Закону, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України в редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року.

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо, зокрема, він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, тобто коли боржник має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Отже, зі змісту вищезазначених положень вбачається, що обов'язковою підставою для задоволення судом подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є навмисне чи інше свідоме ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, в інтересах національної чи громадської безпеки, з метою захисту прав і свобод інших осіб.

На підставі визначених у ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язків боржника можна зробити висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, і коли виконати цей обов'язок не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, всупереч вимогам процесуального закону, державним виконавцем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ухилення керівника боржника СТОВ «Зоря» - ОСОБА_3 від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Крім того, державний виконавець не надав суду доказів про те, що ОСОБА_3, як керівник боржника, фактично мав змогу виконати рішення суду, зокрема, наявності на банківських рахунках товариства коштів та/або майна, за рахунок якого можна було погасити заборгованість. У поданні державного виконавця взагалі не має посилання на докази, які свідчать, що боржник має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

У зв'язку із зазначеним, на думку колегії суддів, не обгрунтованим є висновок місцевого суду про те, що сама по собі наявність суми заборгованості за виконавчим документом, є достатньою підставою для прийняття судом рішення про обмеження його у виїзді за межі України до повного погашення боргу.

Отже, за встановлених обставин, колегія суддів вважає, що у місцевого суду були відсутні підстави для застосування тимчасового обмеження керівника боржника - ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, оскільки державний виконавець на момент звернення до суду з вказаним поданням, не довів ухилення його, як керівника боржника, від виконання рішення суду.

До того ж, суд першої інстанції помилково зазначив в ухвалі про тимчасове обмеження у виїзді за межі території України ОСОБА_3, як боржника, яким він не є, натомість у поданні ставилося питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівника боржника - юридичної особи СТОВ «Зоря» ОСОБА_3

Відзиви на апеляційну скаргу не містять посилань на докази ухилення керівника боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, ухвала суду першої інстанції, як незаконна підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні подання старшого державного виконавця Ямпільського міжрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі території України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з Ямпільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на користь ОСОБА_3 320 грн. компенсації судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, п. 4 ч.1 ст. 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати ухвалу Ямпільського районного суду Сумської області від 05 травня 2016 року.

Відмовити у задоволенні подання начальника Ямпільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Сулім Ірини Василівни про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи СТОВ «Зоря» ОСОБА_3 у праві виїзду за межі території України.

Стягнути з Ямпільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на користь ОСОБА_3 320 грн. компенсації судового збору за розгляд справи в апеляційному суді.

Постанова набрала законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді -