Ухвала суду № 71494374, 09.01.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/1272/17 Номер провадження 22-ц/786/111/18Головуючий у 1-й інстанції Кулешова Л. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А6 Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Триголова В.М.

при секретарі: Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 листопада 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи - Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області про визнання договору купівлі - продажу недійсним та скасування реєстрації автомобіля ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року позивач звернулася із зазначеним позовом до суду про визнання недійсним договору купівлі- продажу автомобіля Peugeot 07, державний номерний знак НОМЕР_1,за яким право власності перейшло від ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та скасувати державну реєстрацію права власності на зазначений автомобіль. В обґрунтування позову вказала, що з метою ухилення від справедливого поділу майна подружжя, відповідач 13 серпня 2015 року здійснив перереєстрацію права власності на автомобіль на свою матір - ОСОБА_5. Вказує, що оскільки відповідач здійснив відчуження спільного майна - автомобіля без її згоди та ще й на користь своєї матері, якій було відомо про взаємовідносини сина з дружиною та вирішення питання про поділ майна, то договір купівлі-продажу має бути визнаний недійсним.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09 листопада 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи - Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області про визнання договору купівлі - продажу недійсним та скасування реєстрації автомобіля - відмовлено.

З вказаним рішенням не погодилася позивач, в зв'язку з чим подала на нього апеляційну скаргу,в якій просила рішення скасувати та постановите нове, яким задовольнити позовні вимоги

В обґрунтування своєї апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідачі при укладенні договору купівлі - продажу автомобіля діяли недобросовісно,їх дії були спрямовані на уникнення поділу спільного майна подружжя. Також вказала, що у відповідача фактично залишився у користуванні автомобіль, набутий за їх спільні кошти, а присуджену їй судом грошову компенсацію, вона не може отримати вже протягом шести місяців після розподілу майна.

У відзиві на апеляційну скаргу представник РСЦ МВС України в Полтавській області вказав, що порушень прав, свобод та інтересів позивача зі сторони їхньої установи не допущено, оскільки скасування державної реєстрації ТЗ здійснюється відповідно до Порядку державної реєстрації ( перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, автобусів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів. Також, зазначив, що відповідно до вищевказаного Порядку, що реєстрація ( перереєстрація), зняття з обліку спірного автомобіля, може бути здійснена РСЦ МВС України в Полтавській області на підставі рішення суду про визнання права власності за особою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування судом матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що поділ майна сторін відбувся, на користь ОСОБА_2 було стягнуто ? вартості відчуженого автомобіля, на даний час позивач не є співвласником зазначеного автомобіля, а тому відсутні підстави для визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним.

Проте колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли між сторонами у справі з приводу поділу майна подружжя.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25 квітня 2017 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1/2 частина грошової компенсації вартості автомобіля Peugeot 07, державний номерний знак НОМЕР_1, що становить 74886,47 грн.

Вказаним рішенням було встановлено, що спірний автомобіль був придбаний сторонами у справі за час перебування у шлюбі, який в свою чергу, був відчужений відповідачем ОСОБА_4 своїй матері -ОСОБА_5, без згоди іншого співвласника - ОСОБА_2./ а.с.93-100/.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом .

Відповідно до повідомлення Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтави за № 62869 від 24 листопада 2017 року перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 коштів. Станом на 20.11.2017 року заборгованість залишається не погашеною. / а.с.155/.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

За нормами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Отже, згода одного з подружжя на відчуження цінного спільного сумісного майна має бути надана в письмовій формі.

Разом з тим, відсутність такої згоди сама по собі не може бути підставою для визнання договору, укладеного одним із подружжя без згоди другого з подружжя, недійсним.

Так, пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

З аналізу зазначених норм закону у їх взаємозв'язку можна дійти висновку, що укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд установить, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

За змістом частини четвертої статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою (позиція ВСУ від 18.01.2017 року у справі № 6-2565цс16 ), крім випадків, передбачених ЦК України.

Згідно із частиною п'ятою статті 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.

Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання однією стороною у справі своїх зобов'язань перед іншою.

У разі коли жоден з подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Матеріалами справи доведено, що відповідач ОСОБА_4 та його мати ОСОБА_5, яка не могла не знати про судовий спір між подружжям, укладаючи договір купівлі - продажу спірного автомобіля діяли недобросовісно. Метою укладення даного правочину було уникнення поділу автомобіля між подружжям, чим позбавили позивача гарантованої справедливої сатисфакції у зв'язку з припиненням її права на частку у власності на автомобіль.

Наявність даного договору по суті нівелює рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 25 квітня 2017 року, яким спірний автомобіль було визнано спільною сумісною власністю подружжя, оскільки на момент винесення даного рішення, автомобіль вибув з переліку спільного майна подружжя та набув статусу приватної власності іншої особи. Наявність прав третіх осіб на спірний автомобіль унеможливлював його поділ як спільного майна подружжя та є підставою для перегляду даного рішення в подальшому.

Таким чином, укладаючи договір купівлі - продажу автомобіля, без згоди дружини, відповідачі діяли недобросовісно, маючи на меті уникнути поділу майна подружжя та можливості виконання рішення в подальшому.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання недійсним договору купівлі- продажу автомобіля Peugeot 07, державний номерний знак НОМЕР_1, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та вважає за необхідне задовольнити їх.

В свою чергу, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині скасування реєстрації спірного автомобілязадоволенню не підлягають, оскільки існує спеціальний Порядок щодо проведення вказаних дій та орган, на який покладено дані обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1344 грн. / 640 грн. за подання позову + 704 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 374, п.2 ч.1 ст. 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3- задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 листопада 2017 року - скасувати, ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи - Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області про визнання договору купівлі - продажу недійсним та скасування реєстрації автомобіля - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу автомобіля / довідка - рахунок / № ААЕ358613 від 22 грудня 2012 року, за яким право власності на автомобіль Peugeot 07, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 перейшло від ОСОБА_4 до ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 672 грн. з кожного окремо.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Головуючий суддя: / підпис/ Т.В. Одринська

Судді:/ підпис/ Г.Л.Карпушин / підпис/ В.М.Триголов

З оригіналом згідно:

Головуючий суддя: _____ Т.В. Одринська