Рішення № 71494089, 09.01.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/12582/17

Пр. № 2/521/1528/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.,

при секретарі - Пасічник О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,

встановив:

У серпні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(далі - ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна») звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що 31 серпня 2015 року між ОСОБА_3 та ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»був укладений договір страхування транспортних засобів №АІ 8002825, за яким був застрахований автомобіль «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1.

Позивач зазначав, що 22 вересня 2015 року по вул. Краснова в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, «ЗИЛ 5301», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2015 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні ДТП, яка сталася 22 вересня 2015 року та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» із заявою про пошкодження транспортного засобу у зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування №АІ 8002825.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором страхування, на підставі Страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до ньогоПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 6112, 89 грн., відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку вказані кошти не сплатив, проігнорувавши письмову претензію позивача.

Оскільки позивач повністю виконав покладені на нього обов'язки щодо виплати страхового відшкодування, посилаючись на положення ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 6112, 89 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн. та витрати, пов'язані із публікацією у пресі оголошення про виклик відповідача до суду у розмірі 160 грн.

Представник ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», діюча за довіреністю від 22 серпня 2017 р., в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та розглянути поданий позов за її відсутності в порядку заочного провадження, у зв'язку з систематичної неявкою відповідача в судові засідання (а.с. 67).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через оголошення у пресі, відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України, в редакції, що діяла на дату опублікування оголошення про виклик до суду (а.с. 69, 70).

У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Згідно зі ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідачів, повідомлених належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою 82 книги п'ятої ЦК України та Законом України «Про страхування», тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими вказані правовідносини регулюються.

Судом встановлено, що 31.08.2015 року між ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» був укладений Договір страхування транспортних засобів №АІ 8002825, відповідно до умов якого станій застрахував транспортний засіб «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1 (а.с. 4).

Строк дії договору з 00год. 00 хв. 03.09.2015 року по 24 год. 00 хв. 02.09.2016 року

22 вересня 2015 року в м. Одесі по вул. Краснова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, яким на час скоєння ДТП керував ОСОБА_4 та «ЗИЛ 5301», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Відповідно до довідки ДАІ від 22 вересня 2015 року в результаті ДТП автомобіль «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження (а.с.15).

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17.11.2015 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с.18).

Згідно ч. 5, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тому суд при винесенні рішення не з'ясовує обставин справи, які підтверджують вину відповідача у спричиненні механічних пошкоджень автомобілю марки «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3

Судом встановлено, що оскільки на момент ДТП автомобіль марки «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1 був застрахований ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» ОСОБА_3 звернувся до Страховика із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.8-14).

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» визнала подію, яка мала місце 22 вересня 2015 року в м. Одесі із застрахованим автомобілем марки «Chevrolet Aveo», д/н НОМЕР_1 страховим випадком, у зв'язку із чим 05.01.2016 року, на підставі Страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із звіту про оцінку, здійснила виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 у розмірі 6112,89 грн., що підтверджується платіжним дорученнями №38515 від 05.01.2016 року на суму 6112,89 грн. (а.с.22-33, 34, 35, 36).

Розмір страхового відшкодування було визначено на підставі звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу, страхового акту №UA2015092200022/L01/03, розрахунку страхового відшкодування до страхового акту №UA2015092200022/L01/03 (а.с.22-33, 34, 35).

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій стороні, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з письмовою претензією про відшкодування ОСОБА_2 шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що сталася 22.09.2015 року у розмірі 6112,89 в добровільному порядку, однак докази сплати відповідачем зазначеної суми в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача на свою користь суми, що була виплачена ОСОБА_3 в рахунок страхового відшкодування.

На підставі ч.ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь суми страхового відшкодування в розмірі 6112,89 грн., підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (а.с. 42) та 160 грн. за публікацію у пресі оголошення про виклик відповідача до суду.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову

На підставі ст. ст. 993, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст. 12,13, 81, 141, 259, 223, 264, 280,284 ЦПК України ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312, р/р 26503028334127 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) суму страхового відшкодування у розмірі 6112 (шість тисяч сто дванадцять) гривень 89 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312, р/р 26503028334127 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) судові витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят ) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя: О.М. Сегеда