Рішення № 71492986, 27.12.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/5522/2017 Справа № 490/8201/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О. А.,

при секретарі судового засідання Кваші С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Департамент надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати за ним, як спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на ? частку земельної ділянки розміром 991 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресом: АДРЕСА_1, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

В обгрунтування позову посилається на те, що є спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 та вчасно після його смерті звернувся до нотаріуса для прийняття спадщини. Спадщина складається із ? частки земельної ділянки розміром 991 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресом: АДРЕСА_1, із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд. У зв'язку з тим, що у позивача оригінал державного акту на право приватної власності на землю відсутній, це було підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, представник позивача надав заяву, в якій просив розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, представник відповідача надав заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив розглядати справу за їх відсутності.

Представники третіх осіб - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Департаменту надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Миколаївської міської ради осіб у судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи, що визнання відповідачем пред'явленого до нього позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до наступного .

Як вбачається з матеріалів справи позивач є сином ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 02 червня 1971 року).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого 10 січня 2017 року Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Миколаєві Миколаївської області.

Позивач як спадкоємець першої черги за законом прийняв спадщину після смерті батька в строки визначені законодавством (спадкова справа №99/2017 знаходиться у Першій Миколаївській державній нотаріальній конторі Миколаївської області).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4, виданого Миколаївським міським управлінням земельних ресурсів Деркомзему України 03 листопада 2005 року на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21.02.2005 року №71, ОСОБА_3 був власником земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1, площею 991 кв.м., із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, розташованої за адресом: АДРЕСА_1.

Постановою від 10 серпня 2017 року державний нотаріус Першої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Ткаченко Ю.Г. відмовив позивачу у видачі після ОСОБА_3 свідоцтва на спадщину за законом на ? частку земельної ділянки розміром 991 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, яка розташована за адресом: АДРЕСА_1 по причині відсутності оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

За ст. 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, суд керується приписами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з прийняттям якого друк бланків державних актів, а також державна реєстрація і видача державних актів на право власності на земельні ділянки скасовано, повноваження по державній реєстрації прав на нерухоме майно територіальними органами земельних ресурсів припинені.

В той же час, за загальним правилом, у разі втрати або зіпсування документа лише суб'єкт, що видавав такий документ, може видати його дублікат.

Застосовані позивачем заходи щодо розшуку втраченого державного акту на право власності на земельну ділянку позитивних результатів не дали, а відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про нотаріат» отримати новий державний акт на право власності на земельну ділянку у разі смерті спадкодавця неможливо.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Таким чином враховуючи, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3, в даному випадку позивач не має іншої можливості, а ніж у судовому порядку, встановити своє право на спадщину, яке у неї виникло у зв'язку із смертю батька ОСОБА_3, з врахуванням визнання позову відповідачем, позов є законним і обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України та думку представника позивача судові витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку земельної ділянки розміром 991 кв.м. яка розташована за адресом: АДРЕСА_1, із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, яка раніше на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, виданого на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21.02.2005 року №71 - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Гуденко