Ухвала суду № 71491742, 05.01.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7545/17

Провадження № 2-з/361/8/18

05.01.2018

У Х В А Л А

05 січня 2018 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши заяву про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2018 року представник позивача подала до суду заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу в розмірі 87 966 доларів США та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 74918 грн. 50 коп. за договором позики.

Відповідно до ст. 4 Закону України ”Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України ”Про судовий збір” за подання заяви про забезпечення позову фізичною особою сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ”Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” від 17 жовтня 2014 року № 10, законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III ”Про платіжні системи та переказ коштів в України” і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

У відповідності до п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Проте, представником позивача до заяви про забезпечення позову приєднано оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 352 грн. 40 коп. яка за формою не відповідає вищевказаним вимогам, а саме в графі призначення платежу вказано: "за позовом ОСОБА_2Ф.”, а тому не може бути належним доказом сплати судового збору за заявою про забезпечення позову.

Таким чином, вказана квитанція не відповідає вимогам законодавства, адже у ній невірно вказані відомості про призначення платежу сплаченого судового збору.

Відповідно ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановлює ухвалу.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, вважаю, що слід заяву про забезпечення позову повернути заявнику і роз’яснити, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню із даної заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З огляду на викладене, керуючись ч. 5 ст. 151, ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики – повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п’ятнадцяти днів.

Суддя Радзівіл А.Г.