
ВЕРХОВНИЙ СУД
УХВАЛА
05.01.2018 Київ К/9901/3730/17 826/16408/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 у справі № 826/16408/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2015 № 2114-17.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 05.10.2017 адміністративний позов задовольнив повністю.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.11.2017 (повний текст складено 05.12.2017) залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2017 без змін.
Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась 14.12.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України шляхом викладення його в іншій редакції.
Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, судом встановлено таке.
Відповідно до частини четвертої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
Згідно з частиною першою статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.
Частиною сьомою статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Відповідно до частини третьої статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).
Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи (частина перша статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги)).
Касаційну скаргу у справі № 826/16408/16 від імені Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві підписано представником відповідача - ОСОБА_2.
До касаційної скарги додано не оригінал документа на підтвердження повноважень ОСОБА_2, а копію такого документа - копію довіреності Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04.07.2017, засвідчену самою ОСОБА_2
Доказів наявності у ОСОБА_2 встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності для суду касаційної інстанції не надано.
Таким чином, додана до касаційної скарги відповідачем копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_2 на представництво Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Крім того, додана до касаційної скарги довіреність Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04.07.2017 підписана виконуючою обов'язки начальника ОСОБА_3, проте наказ на її призначення виконуючою обов'язки начальника відповідачем не надано.
Згідно з частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) до касаційної скарги додається також документ про сплату судового збору.
До касаційної скарги відповідач не додав документа про сплату судового збору.
Органи доходів і зборів не належать до суб'єктів, визначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги), які звільнені від сплати судового збору.
У касаційній скарзі Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, в обґрунтування якого орган доходів і зборів посилається на відсутність коштів для його сплати.
Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на таке.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Як зазначено вище, частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) однією з вимог касаційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондують положенням частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674 VI.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію, тому відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - жовтень 2016 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2016 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 грн. (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання позову - жовтень 2016 року) за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
У справі подано позовну заяву майнового характеру - загальна оспорювана сума за податковим повідомленням-рішенням від 08.06.2015 № 2114-17 становить 25000,00 грн.
Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову складає: 25000,00 грн. х 1% = 250,00 грн., але не може бути меншим ніж 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551,20 грн.
Отже, судовий збір, який відповідач повинен сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 551,20 грн.. х 120% = 661,44 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: «;101;___ код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом ____ у справі №____, Верховний Суд».
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:
- оригінал документа на підтвердження повноважень ОСОБА_2 або копію такого документа, засвідчену у визначеному законом порядку;
- наказ на призначення ОСОБА_3 виконуючою обов'язки начальника Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві;
- документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.
Керуючись статтею 332, підпунктом 12 пункту першого Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 у справі № 826/16408/16.
2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 у справі № 826/16408/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
3. Встановити відповідачу строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Направити відповідачу копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 71489302, Верховний Суд (діє з 15.12.2017) було прийнято 05.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/16408/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: