Ухвала суду № 71489207, 04.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

04.01.2018 Київ К/9901/2650/17 296/9396/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів - Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 14 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 296/9396/16 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Корольовський районний суд м. Житомира постановою від 14 липня 2017 року позов задовольнив:

визнав протиправним та скасував рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 як інваліду 1 групи з 08 вересня 2014 року внаслідок травми, пов'язаної з виконанням ним обов'язків військової служби, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22 квітня 2016 року № 28;

зобов'язав Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 як інваліду 1 групи внаслідок травми, пов'язаної з виконанням ним обов'язків військової служби, одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 08 вересня 2014 року відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Не погоджуючись із такою постановою, Міністерство оборони України оскаржило її в апеляційному порядку.

Ухвалою судді-доповідача Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 14 липня 2017 року залишено без руху у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження.

Ухвалою судді-доповідача Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Міністерства оборони України на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 14 липня 2017 року в зазначеній адміністративній справі.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Міністерство оборони України 19 грудня 2017 року звернулось з цією касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 14 липня 2017 року, суд виходить із такого.

За приписами частини першої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини п'ятої статті 214 указаного Кодексу закріплено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадках, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.

Аналогічні правила закріплені у чинній редакції КАС України.

Так, частиною п'ятою статті 321, частиною першою статті 328 цього Кодексу обумовлено, що судові рішення суду апеляційної інстанції оскаржуються в касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 цієї ж редакції КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового регулювання та з урахуванням того, що постанова Корольовського районного суду м. Житомира від 14 липня 2017 року не була предметом апеляційного перегляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження в частині оскарження цього судового рішення і необхідність відмови у його відкритті.

Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, суд виходить із такого.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

В порушення зазначеної норми матеріали касаційної скарги не містять документу про сплату судового збору.

Одночасно зі скаргою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване відсутністю на час звернення зі скаргою коштів, необхідних для його сплати.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - Закон України «Про судовий збір»), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що Міністерство оборони України не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Під дію названої норми підпадають ухвали апеляційних адміністративних судів, якими вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, інші процесуальні питання, та якщо ці ухвали можуть бути оскаржені у випадках, установлених процесуальним законом.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 гривень.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з касаційною скаргою на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, складає 1600,00 гривень.

Окрім указаного, в касаційній скарзі в порушення пункту 4 частини другої статті 330 КАС України не зазначено обґрунтування вимог скаржника із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга в частині оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі та належним чином оформленої касаційної скарги в частині оскарження ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року із зазначенням того, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухваленні цього судового рішення.

Реквізити для сплати судового збору: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31213207700007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 820019; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету: 22030102; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд».

Керуючись статтями 133, 169, 248, 332, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 14 липня 2017 року у справі № 296/9396/16 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 296/9396/16 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 296/9396/16 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, викладених у мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець