Ухвала суду № 71489138, 05.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

05.01.2018 Київ К/9901/3935/17 справа №804/5946/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністравтиного суду від 01 листопада 2017 року за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

27 грудня 2017 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передана з Вищого адміністративного суду України касаційна скарга Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка згідно з відбитком штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті була надіслана 11 грудня 2017 року, тобто до набрання 15 грудня 2017 року чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ).

Разом з тим, пунктом 14 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Так, частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VІІІ (далі - КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ) було встановлено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Згідно із частиною п'ятою статті 254 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції постановлено у відкритому судовому засіданні 01 листопада 2017 року, повний його текст виготовлений 03 листопада 2017 року, проте касаційна скарга згідно з датою штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті подана лише 11 грудня 2017 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.

В касаційній скарзі податковим органом заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, в якому, як на поважність причин його пропуску, зазначається про отримання позивачем повного тексту ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року лише 21 листопада 2017 року, при цьому послався на те, що підтвердженням дати отримання рішення суду є штамп вхідної кореспонденції.

Водночас, як свідчить додана до касаційної скарги копія рішення суду апеляційної інстанції, на останньому відсутній відбиток штампу вхідної кореспонденції; до того ж відбиток штампу засвідчує лише дату реєстрації відповідного документа в канцелярії суб'єкта владних повноважень і не може бути підтвердженням дати фактичного отримання копії рішення.

Відтак, скаржникові слід було надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження дати отримання рішення суду апеляційної інстанції (конверт, в якому надійшло поштове відправлення з вкладеним рішенням суду апеляційної інстанції або належними чином засвідчена копія такого конверту; довідка відділення поштового зв'язку тощо).

Варто звернути увагу й на те, що відомості, підтверджені відповідними доказами, про неповідомлення скаржника щодо слухання справи в суді апеляційної інстанції - відсутні, а відтак презюмується, що податковий орган був повідомлений про дату, час та місце слухання відповідної справи, а тому, будучи особою, на права та обов'язки якої впливає судове рішення у справі № 804/5946/16, повинен був вживати всі необхідні та залежні від нього заходи з метою отримання інформації про результати розгляду справи.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження вжиття заходів з метою отримання рішення суду апеляційної інстанції, неможливості отримання повного тексту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції до 27 листопада 2017 року з часу її виготовлення заявник до касаційної скарги не додає та про наявність таких обставин не зазначає.

Також варто відзначити й те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року була оприлюднена ще 14 листопада 2017 року, а відтак, з урахуванням положень частини першої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", з цієї дати була відкритою для безоплатного цілодобового доступу.

В додаток до наведеного, колегія суддів хоче закцентувати увагу на тому, що згідно з частиною 2 статті 6 КАС України в редакції, чинній нас постановлення ухвали Верховним Судом, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у пункті 48 рішення від 3 квітня 2008 року по справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відтак, оскільки податковим органом не надано доказів, що він вживав заходи з метою отримання рішення суду апеляційної інстанції, посилання Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на неотримання рішення суду саме по собі не може засвідчити наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

За таких обставин, враховуючи відсутність наведення інших причин пропуску строку касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про неповажність наведених у заяві підстав для поновлення строку касаційного оскарження.

Окрім того, відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VІІІ) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Одночасно, частиною першою вищезазначеної правової норми Закону №3674-VI, в редакції дня звернення до суду з цим адміністративним позовом, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Позовна заява подана в 2016 році, а спір у справі (про стягнення податкового боргу) носить майновий характер.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Станом на 1 січня 2016 року, у якому позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом, розмір мінімальної заробітної плати становив 1378 гривень.

Питання щодо визначення розміру ставки судового збору за подання позову до адміністративного суду врегульовано підпунктом 1 пункту 3 статті 4 Закону №3674-VI, а статтями 2, 3, 6 цього Закону встановлено перелік суб'єктів, які є платниками судового збору, об'єкти справляння такого, розміри ставок і порядок його сплати.

З урахуванням виду оскаржуваного судового рішення, суб'єкта звернення до адміністративного суду з даним позовом і касаційною скаргою, характеру позову і предмету спору, часу звернення із цим позовом до суду першої інстанції, змісту і кількості його вимог, а також виходячи з приписів названих вище положень Закону №3674-VI у відповідній редакції, розмір ставки судового збору за подачу до касаційного суду цієї скарги становить 64957,12 гривень (54130,94 гривень Х 120 відсотків).

Проте, всупереч положенням наведених норм Державною податковою інспекцію у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додано.

Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві; код банку отримувача (МФО) 820019; рахунок отримувача - 31213207700007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа).

Також частиною 4 статті 213 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ встановлено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

За змістом частини 3 статті 58 КАС України в редакції Закону №2136-VІІІ довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).

Водночас і нормами КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, що набрали чинності 15 грудня 2017 року (частини 3 та 6 статті 59), закріплено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, а її оригінал або засвідчена у визначеному законом порядку копія приєднуються до матеріалів справи.

Касаційна скарга від імені Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підписана ОСОБА_2 як його представником, на підтвердження чого додано ксерокопію довіреності, засвідчену цією ж особою й, до того ж, підписану в.о. начальника Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Шурупою Л.М. без подання доказів в підтвердження таких повноважень, що не узгоджується з наведеними вище приписами процесуального закону.

Згідно з частинами другою, третьою та четвертою статті 332 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 пунктами 12, 14 Розділу VІІ "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, суд

у х в а л и в :

Відмовити Державній податковій інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергоальянс» про стягнення заборгованості залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко