Ухвала суду № 71489117, 04.01.2018, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

04.01.2018 Київ К/9901/3025/17 805/3193/15-а Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача: Васильєвої І.А., суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі № 805/3193/15-а за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, -

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2017 року до касаційного адміністративного суду Верховного суду надійшла касаційна скарга Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі № 805/3193/15-а, до якої скаржником додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано відсутністю відповідних бюджетних асигнувань для сплати судового збору, що унеможливило вчасне звернення до суду касаційної інстанції з даною скаргою при зверненні вдруге з касаційною скаргою по даній справі, оскільки, як зазначає скаржник, вперше він звертався до суду касаційної інстанції вчасно, а саме 23 лютого 2017 року.

Згідно зі штемпелем на поштовому конверті, касаційна скарга направлена до суду касаційної інстанції 14 грудня 2017 року.

Водночас, згідно з пунктом 12 Розділу VІІ «Перехідних положень» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - КАС України), яка діє з 15 грудня 2017 року встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 214 КАС України (яка діяла на час звернення скаржника з касаційною скаргою) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вказана стаття також кореспондується з частиною 3 статті 332 КАС України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УІІІ) відповідно до якої касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час звернення скаржника з касаційною скаргою) пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

При цьому вказана стаття визначає можливість незастосування негативних наслідків пропущення процесуальних строків з метою сприяння лише тим особам, які добросовісно ставляться до виконання своїх обов'язків, але які пропустили строки за відсутності їхньої волі до цього, тобто причина пропуску процесуального строку може бути визнана поважною, якщо існували об'єктивні (незалежні від волі сторони) обставини, які унеможливлювали або ускладнювали вчинення процесуальної дії у визначений законом або судом строк, що підтверджується відповідними доказами.

Ознайомившись з заявленим скаржником клопотанням колегія суддів не вважає його документально обґрунтованим, а причини, зазначені в ньому - поважною підставою пропуску строку, оскільки скаржник не наводить наявних об'єктивних перешкод для звернення з касаційною скаргою, а лише посилається на відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору, на підтвердження чого надсилає на адресу суду лише листи Державної казначейської служби про безспірне списання коштів з податкової в частині стягнення судового збору (по іншим справам) на підставі постанови держвиконавця, а також листи-вимоги щодо необхідності вжиття заходів, спрямованих на виконання постанов суду (по іншим справам), що на думку колегії суддів не є належним документальним обґрунтуванням намагання скаржника отримати бюджетні асигнування у вищестоящого органу для сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.

Крім цього колегія суддів зазначає, що хоча скаржник вже звертався вчасно з цією касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України у лютому 2017 року, проте остання ухвалою ВАС України від 21 квітня 2017 року повернута скаржнику у зв'язку з несплатою останнім судового збору. Тобто з наведеного вбачається, що при повторному зверненні до суду касаційної інстанції скаржником знов не сплачений судовий збір, про що вже зазначалось під час повернення скарги, а також не наведені жодні обґрунтовані підстави тривалого пропуску строку, встановленого на звернення до суду з касаційною скаргою, з огляду на що колегія суддів вважає за необхідне надати скаржнику можливість вказати інші причини пропуску строку звернення до суду з касаційною скаргою.

До того ж відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ встановлено, що до касаційної скарги окрім іншого додається документ про сплату судового збору, який впротеріч викладеній нормі не доданий особою, яка її подала, та не зазначені обґрунтовані підстави, які дають право на пільги щодо сплати судового збору, а в свою чергу в переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні органи Державної фіскальної служби, як особи, які не повинні сплачувати судовий збір.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивач є юридичною особою, яка звернулась до суду у серпні 2015 році окрім іншого, з вимогою про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені на загальну суму 91 734,86 грн., тобто з вимогою, яка впливає на матеріальний стан сторони, а отже є майновою, тому скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції, за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на момент звернення позивача з позовом до суду першої інстанції.

Суд зазначає, що частиною другою ст.4 Закону України «Про судовий збір» (яка діяла на час звернення позивача до суду) ставки судового збору встановлені у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2015р.: 1 218,00 грн.

Таким чином, загальна сума судового збору, який підлягає сплаті при зверненні з касаційною скаргою складає 2 201, 62 грн. (1 834,69 грн. * 120%).

До того ж суд вказує, що касаційна скарга підписана представником податкової ОСОБА_2, довіреність на повноваження якої засвідчена заступником начальника Покровської ОДПІ Поливяна І.М., при цьому до даної довіреності не надані документальні підтвердження повноважень цієї особи засвідчувати довіреність, або її копії, що не відповідає вимогам статті 58 КАС України, а тому не може бути прийнята судом, як оформлена належним чином

Щодо визначення процесуального строку, встановленого КАС України для усунення недоліків касаційної скарги суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, відповідно до вимог частини 2 статті 169 КАС України касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом надання: документу про сплату судового збору у розмірі 2 201, 62 грн., суму якого сплатити на наступні реквізити: отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа)»; надіслати на адресу суду належним чином оформлену довіреність у відповідності до статті 58 КАС України, або повноваження цього представника, який наділений правом засвідчувати довіреність, або її копію, а також зазначити інші підстави пропуску строку звернення з касаційною скаргою.

Колегія суддів зазначає, що клопотання про заміну сторони буде вирішено після усунення недоліків касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332, 330 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі № 805/3193/15-а - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали суду.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Васильєва

С.С. Пасічник

В.П. Юрченко