Ухвала суду № 71486325, 05.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/4120/17

УХВАЛА

05 січня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Троян Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 р. у справі за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року подання повернуто позивачу.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 12 Розділу VIІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги).

Так, відповідно до вимог частини шостої статті 187 КАС України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ (далі по тексту Закону №3674-VІ).

Відповідно до п.5 частини третьої ст. 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону №3674-VІ, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду, в даному випадку, становить 1600 грн.

Згідно частини першої ст. 9 Закону №3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відтак, Київський апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити: п/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030101.

Також суд звертає увагу на те, що Законом №3674-VІ (VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) не встановлено пільг щодо сплати судового збору для апелянта, який є позивачем у цій справі.

У відповідності до Аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", затвердженого Листом Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016, вбачається, що у розумінні статті 2 Закону №3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 183-3 КАС України подання визначено як форму звернення до суду органу Державної фіскальної служби України при здійсненні ним передбачених законом повноважень.

Отже, подання як форма звернення до суду передбачена КАС України. Ця ознака покладена в основу визначення понять "судовий збір" та "платник судового збору".

Указане подання Закон №3674-VI не відносить до об'єктів, за які судовий збір не справляється, а органи Державної фіскальної служби України - до осіб, для яких встановлено пільги щодо сплати судового збору.

Таким чином, подання органу Державної фіскальної служби України, передбачене статтею 183-3 КАС України, є об'єктом справляння судового збору.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму ВАСУ від 05.02.2016 №2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень ЗУ "Про судовий збір" зазначено обмежене фінансування установи не є підставою для звільнення такої особи від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Враховуючи, що позивачем не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.

У відповідності до частини другої ст. 298 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 187 КАС України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), ст.ст. 132, 169, 298 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року - залишити без руху.

Встановити апелянту строк для усунення вказаного недоліку - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків у зазначений вище строк буде вирішуватись питання про повернення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Н.М. Троян